Часто про якісь плани чи мрію що не збулися кажуть усе що не робиться на краще. до якої ситуації в прочитаній частині повісті якнайбільше підходить цей вислів?Чи бувало так у вашому житі?

твір: Русалоська із 7-в або Прокляття роду кулаківських

епітети: «любий рідний край», «пущі дикі», «буйні ріки» тощо. метафори: «моє серце в верховині і душа моя, моя дума в верховині соколом буя, моя мрія в гори лине наздогін вітрам». персоніфікації: «прощавайте, сині гори, білії сніги, прощавайте, темні звори й світлії луги! прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї, прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї! », «будь здорова, верховино, любий рідний край». нестягнені форми прикметників: «білії сніги», «світлії луги». інверсія: «іду я на чужину»

народна пісенність входить у скарбницю людської культури як дорогоцінне надбання поетичної творчості трудівників. щедрість обдарування, красу і благородство душі, ніжність і ласку, високий і гордий політ думки та натхнення вклали протягом століть у свої пісні легіони безіменних народних співаків і поетів. тому, сповнені вічно юної привабливості, безсмертно ширяють пісні над просторами кожного краю, легко залітаючи на крилах мелодії далеко за його межі. вони володіють чудовою здатністю окрилювати поривання, надихати у праці, овівати радістю відпочинок, розраджувати в горі, тамувати душевні болі, множити сили у боротьбі. без народної пісні взагалі немислиме повнокровне життя трудової людини. до пісні звертаються колективно й поодинці, в будень і в свято, старі й молоді, при найрізноманітніших життєвих нагодах і душевних зворушеннях. тим-то трударі завжди так гаряче любили свою пісенність, плекали й берегли її, збагачуючи все новими темами та барвами.

“думка” (“тече вода в синє море”) — один із перших віршів шевченка, що дійшли до нас. написаний 1838 у петербурзі. автограф невідомий. вперше надрукований в альманасі “ластівка” (спб., 1841. — с. 312–313) як продовження поезії “на вічну пам’ять котляревському”. назву — жанрове визначення “д.” — шевченко дав творові в “кобзарі” 1860. як і в трьох інших “думках” 1838 — “вітре буйний, вітре буйний”, “тяжко-важко в світі жити”, “нащо мені чорні брови”, — у вірші “тече вода в синє море” яскраво виявились поетичні принципи раннього періоду творчості шевченка, передусім риси романтичного художнього мислення з його підкресленою орієнтацією на фольклор. специфіка перших “думок” шевченка — в граничній перейнятості народнопоетичними мотивами, образами, фольклорними засобами, в особливостях авторського самовираження. всі чотири “думки” належать до так званої “рольової” лірики, тобто віршів, основним носієм авторської свідомості в яких є ліричний персонаж, у названих творах — об’єктивована паралель до образу ліричного героя, центральної суб’єктної форми шевченкової поезії, що вперше в ній постане трохи пізніше — в елегії “на вічну пам’ять котляревському”. життєва ситуація автора, змалку круглого сироти, недавнього кріпака, долею закинутого на чужину, що зазнав багато поневірянь, характерні для романтичного мислення й такі природні для шевченкового становища настрої туги, самотності, постійне переживання відчуженості у світі переломлюються в “думках” через типово фольклорні, дуже узагальнені образи й ситуації, які завдяки присутнім у художній свідомості людини фольклорним стереотипам не потребували докладного вмотивування.тема “д.” (“тече вода в синє море”) — пошуки долі молодим козаком, мотиви й образи, через які ця тема вирішується, мають численні паралелі в народних піснях (серед них популярні пісні “ой не шуми, луже, зелений байраче”, “ой не шуми, луже, дубровою дуже”, “ой зелений дубе, чого нахилився” та і у сфері фольклорного способу образотворення перебувають і обидва суб’єкти мовлення — розповідач та персонаж-козак. елементів психологізації образу героя в цьому вірші, на відміну від інших “думок” 1838, не спостерігається, романтичний конфлікт гранично узагальнений і має зовнішній характер — причини відчуженості героя від людей шевченком не конкретизуються. водночас орієнтованість на народну поезію не обертається в “д.” (як і завжди у шевченка) її копіюванням. вірш сприймається як твір літературний, передовсім, завдяки властивим уже першим поезіям шевченка особливій структурній врівноваженості, чіткості, завершеності, — риси, не такі характерні дл творів фольклору з їхньою варіативністю, а також завдяки літературним ознакам віршової організації.