Катерина, Шевченко. Сюжетний ланцюжок

перша частина книга присвячена подорожі до ліліпутії – маленьких чоловічків, які досягли великих успіхів у і, будівництві та механіці. вони  такими смішними, намагаючись здаватися великими міністрами, мудрими та розумними людьми. ліліпутія – це манесенька країна, але в ній такі самі проблеми, як і в ії. на чолі держави стоїть імператор. але його претензії такими смішними гулліверу, як він тримає «шестидюймового чоловічка» на долоні.  імператор стурбований двома лихами в його країні. перше лихо – це те, що у ліліпутії існують дві ворожі партії  тремексенів і слемексенів. причина їх ворожнечі – висота підборів. вони нагадують ворожі партії вігі і торі в ії. друге лихо це запекла війна з блефуском. причина цієї війни гуллверу здається смішною та незначною: жителі ліліпутії і блефуску ніяк не вирішать з якої сторони розбивати яйце: з гострої чи тупої. на мою думку це не така вже й значна причина, щоб влаштовувати війну. такою була війна ії з. імператор ліліпутії захотів за сили гуллівера завоювати всю імперію.

ти зрозуміла так: " кохання це головна складова кожної людини,без кохання люди жити не можуть.але життя не до всіх повертається тільки світлим боком,комусь залишається кохати коли у тебе закохана людина не слід рубити з плеча і грубо та із злістю відштовхувати людину.от мишко(чи як там його.) відмовив марфі дуже тонко та не образливо(послав їй три зозулі з поклоном,що означає відмову ніби він її просив відпустити його,бо він кохав свою дружину і зраджувати їй не хоті я зрозуміла,що кохання було і буде завжди.хоч іноді невзвємне,але ніколи не треба принижувати людину яка тебе кохає,бо одного разу можу покохати і я не хочу щоб мене відштовхніла людина заради якої бьється моє "как-то так

народився у чугуєві в україні, походить з родини військового поселенця. одним із його предків був український козак ріпа. хлопцем учився у місцевій іконописній майстерні. в 20 років подався до столиці російської імперії - санкт-петербургу.

з 1883  року в петербурзькій малювальній школі, у 1864-1871    роках  — у петербурзькій академії мистецтв (учень і. кримського), яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до італії  і франції

за конкурсне полотно «христос воскрешає дочку іаіра» рєпін отримав право на шестирічне перебування за кордоном в якості академічного пенсіонера за державний рахунок.

рєпін самовільно скоротив перебування за кордоном, де був у 1873-1876  рр., хоча витратив час на вивчення музейних збірок та творів сучасних французьких майстрів. більше того, дещо несподіваний у вчинках художник виставив деякі свої твори в паризькому салоні, незважаючи на заборону петербурзької академії. сам малював відносно мало. для звіту передав у академію полотно казково-театрального характеру «садко у підводному царстві» (1876). за пізнішими оцінками найбільш цікавими були етюди монмартру та веля.

народні пісні украіни  є невичерпним фольклорним надбанням українського народу. величезна кількість пісень різних за жанрами і по нині зберігається в пам'яті людей та передається з покоління в покоління. багато пісень, звичайно, пі сучасній обробці із збереженням автентичних мотивів. слухаючи українські пісні, досить легко відчути надзвичайно тонке та гармонійне почуття смаку наших предків.сила музичної образності особливо впливала на красу поетичного узагальнення. така пісня дарувала достеменне естетичне насолодження та мала здатність підбадьорювати в хвилини суму, або розділити радість щасливих подій. ідейно-художні риси  народної пісні україни  і зумовили чималу роль, яку вона відігравала в житті людей, окреслюючи тим самим можливість і необхідність її всебічного використання. так наприкад, за пісні виховували молоде покоління, оспівували героїв, зустрічали свята тощо.