Психологічна переконливість образу мартина борулі

Психологічна переконливість образу мартина борулі психологічна переконливість образу мартина борулі з однойменної п'єси івана карпенка-карого полягає у тому, що мотивація поведінки борулі цілком понятна - вона на поверхні. чому мартин боруля так прагнє стати дворянином? щоб мати змогу захистити свою гідність, щоб ніякий дворянчик не міг назвати його бидлом, а його сина телям. це цілком понятно, бо кожна людина бажає, щоб до неї ставилися з повагою. крім того, всі ми розуміємо і те, що людина, яка бажає увійти до кола людей, до якого ніколи не належала, буде робити дурні помилки і часто виглядати смішною. це завжди смішно, коли хтось намагається копіювати зовнішні риси когось іншого. це ми теж розуміємо і доволі часто бачимо таких людей.  тому мартин боруля - дуже "живий", тобто правдоподібний, персонаж, який водночас є трагічним і комічним. тому й жанр цієї п'єси називають трагікомедією. 

рахира было много наследственных пороков - злодийкуватисть, жестокость, нечестность, зависть - и не брезговала их. она поддерживала все темные инстинкты в саве и этим привязала его к себе. 

анна всеми характеризуется как добрая, умная, благородная и порядочная девушка. она способна на искренние и пылкие чувства. но не может противостоять родственникам, над ней издеваются. одинокая душа не знала, к кому прислониться, поэтому не устояла перед михайловой любовью, не нашла в себе силы уберечь его детей. хорошо, что анна нашла в себе силы жить дальше, работать, быть такой же хорошей, и, наконец, заслужила счастье.