Кохання найвеличніше з почуттів яке надихає людину на шляхетні за творчістю "чого являєшся мені у сні"​

щойно була літня гроза: спалахували блискавки, гримів грім, падав важкий рясний дощ, хилилися віти дерев.

аж ось усе змінилося, стихло. повітря стало прозорим і легким. визирнуло сонечко і освітило землю, а йому назустріч порозкрівалися квіти. повиходили гуляти діти, радісно бавляться в теплих калюжах. все навкруги стало виглядати свіжим, щойно умитим.

люди і природа посміхаються одне одному.

в природи багато чудес, таємниць і секретів. то хіба не диво – з маленького жолудя зростає могутній дуб, а з невидимих спор – гриби, а звичайна цвіль може бути і отрутою і ліками. скільки в природі живих істот: від крихітних інфузорій, що можна лише в мікроскоп розгледіти до величезних синіх китів. а найдивніші для мене – це дельфіни. які ж вони розумні. коли я спостерігаю за ними в дельфінарії, мені здається, що вони розуміють значно більше, чим ми думаємо. мене не покидає думка, що дельфіни не морські тварини, а морський народ. ось тільки не навчилися ми їх доки розуміти, а так хочеться відкрити таємницю взаєморозуміння. адже як би було здорове, якби дельфіни змогли попередити людей про цунамі, що наближаються, тоді і людських жертв було б набагато менше. і скільки секретів вони могли б відкрити людям.

жилидві сестричкибілочки.вони разомзаготовлялигорішки.а взимкувонипочалиїсти.однабулкасказалащоябільшезібраланіж ти.івони ззицьогопосорелісь.йшламимолисицяі запиталащо висорітесь.вонисказалищогоріхи неподілили.вонасказалачоне требахапатися.іпомірялаїх

я пропоную заголовок "як горобчик синичок надурив".цей заголовок відображає головну думку твору.