Анкета головного героя карпенка - карого, мартина бурулі за планом: 1) цитатна х-ка головного героя 2) орієнтований план до х-ки образу: а) портрет і зовнішність героя б) риси характеру в) прагнення героя г) взаємини з іншими героями ґ) значення образу д) формування головного героя як особистості.

Мартин боруля — головний персонаж комедiï. це людина iз заможноï верхiвки села, не заслiплений жадобою збагачення, не позбавлений рис гуманностi. однак, це натура, скалiчена духовно нездоланним прагненням вийти «на дворянську лiнiю». коли б його спитали, навiщо йому те дворянство, вiн, певно, не змiг би пояснити як слiд своє дивне бажання. мартин — гарний сiм'янин, у домi порядок i достаток; i авторитет, i гроші — все це у нього є. виявляється, герою треба дворянського титула, який, на думку мартина, зробить його паном. у своєму домi цей «міщанин-шляхтич» (так назвав свого героя журдена французький драматург мольєр) заводить дворянськi порядки, сам мучиться через своï химери, але терпить, бо вважає таку « перебудову» шляхом до полiтично-правового мiсця в помiщицько-капiталiстичнiй державi, яке мало дворянство. мартин велить своïм дiтям називати себе не татом, а «папiнькою», а маму «мамiнькою». вiн довго вранцi вилежується в лiжку, як пан, хоча в нього, трудящоï людини, вiд довгого лежання з незвички болять боки. дочку марисю хоче вiддати замiж за «образованого чоловiка», сина степана мрiє бачити знатним чиновником. смiшно дивитися, як «правила» дворянського побуту суперечать традицiйним порядкам сiм'ï мартина, викликають нерозумiння i подив членiв родини. висмiявши таку поведiнку свого героя, карпенко-карий утвердив здорову народну мораль щодо родинних традицiй, ставлення людини до своєï рiдноï землi, свого родоводу, прадiдiвських коренiв, працi, народних звичаïв. головне не титул, а вмiння залишатися порядною, високоморальною людиною у всiх життєвих ситуацiях.

рахира было много наследственных пороков - злодийкуватисть, жестокость, нечестность, зависть - и не брезговала их. она поддерживала все темные инстинкты в саве и этим привязала его к себе. 

анна всеми характеризуется как добрая, умная, благородная и порядочная девушка. она способна на искренние и пылкие чувства. но не может противостоять родственникам, над ней издеваются. одинокая душа не знала, к кому прислониться, поэтому не устояла перед михайловой любовью, не нашла в себе силы уберечь его детей. хорошо, что анна нашла в себе силы жить дальше, работать, быть такой же хорошей, и, наконец, заслужила счастье.