Визначте специфічність гумору в повісті «кайдашева сім’я».

викривальний сміх
гумор заради розваги
гумор з елементами іронії, наближеної до сатири
сміх крізь сльози співчуття

1. страшне весілля

2.ой битим шляхом килиїмським, ой диким плем ординським..

3.служниця в султанській палаті

4.і зачалася боротьба невольниці з паном трьох частин світу

5.в парку ільдіз-кіоску

6.перша подорож на прощу роксоляни

7.гаддж роксоляни

1. думки про смерть.  

2. образа короля.

3. зустріч зі старенькою бабусею.

4. обіцянка марушки.

5. сіль стала дорожчою за все на світі.

6. докори совісті короля.

7. повернення додому.

8. маленькі гномики.

9. щасливе життя марушки.

істинні любов до родичей, близьких, друзів.фальшиві до грошей, влади. 

коли я була ще зовсім маленька, мій тато взяв мене з собою на риболовлю. я, не довго думаючи, погодилася, адже для мене в цьому віці це було захоплюючою пригодою. коли ми приїхали до берега озера манич, тато став розкладати снасті, а я тим часом стала досліджувати мальовничий берег манич. папа захоплено розкладав вудки, милувався своїми блешнями і особливо не стежив за мною. у воді плавали мальки, які дуже моєму оку.я хотіла зловити одного і посадити в банку, щоб удома випустити в акваріум. підійшовши до самого краю берега, раптом під моїми ногами різко почала обвалюватися земля, і я з несамовитими криками сіла в воду. я не вміла плавати! захлинаючись, я кричала татові: "папа! папа! ! ". папа, почувши мій крик, пірнув за мною. мене все далі і далі від нього несло течією, я захлиналася і з кожною секундою втрачала надію на порятунок. мій батько був хорошим плавцем, і через деякий час наздогнав мене. тим врмени я була вже без свідомості (зі слів мого тата). він дотягнув мене до берега і почав відкачувати. коли я прокинулася, тато грізно сказав, що більше ніколи не візьме мене з собою на риболовлю.

род измени на свой.