хронологічна таблиця михайло семенко​

1892, 31 грудня – народився михайло васильович семенко в невеликому селі кибинці, полтавська область в родині волосного писаря 1911 – вступив до петербурзького психоневрологічного університету 1913 – вийшла перша збірка «prelude»

1914 – переїздить до міста київ та з початком першої світової війни його мобілізують до царської армії. встигає видати збірки «дерзання» та «кверо-футуризм» 1915 – написав цикл «крапки і плями» 1916-1917 – служить у владивостоці телеграфістом. там же михайль семенко вступив до угрупування рсдрп(б) 1917 – повертається до києва та починає активно писати. очолив рух за відродження і розвиток національної літератури 1918 – написав три збірки «п’єро здається», «”п’єро кохає», та «дев’ять поем» 1919 – написав збірку «дві поезофільми» 1920 – разом з м. любченком та о. слісаренком видав «альманах трьох» 1921 – організував дві групи футуристичного спрямування – «ударна група поетів-футуристів» та «асоціація панфутуристів» 1922 – проголосив панфутуристичну теорію, згідно якої класичне мистецтво перебуваючи на піку свого розвитку раптом починає впадати в агонію. михайль семенко наголошував на тому щоб створити над мистецтво 1924 – світ побачила збірка «кобзар» 1927 – написав книги «степ» та «маруся богуславка» 1931 – видав збірку «сучасні вірші» 1932 – видав дві збірки «з радянського щоденника» та «китай в огні» 1933 – видав збірку «міжнародні діла» 1936 – розлучився зі своєю другою дружиною, українською актрисою наталією ужвій з якою у них був спільний син михайло 1937, 23 квітня – відбувся творчий вечір імені семенка. а вже через три дні його арештовують, звинувативши у контрреволюційній діяльності 1937, 23 жовтня – семенка розстріляли

мені дуже новела "лось". після прочитання її я глибоко задумалася. про те як ми люди відносимося до природи. до того що оточує нас. хлопчики з новели чинили правильно . мене вражає їх сміливість і благородність, коли вони ризикуючи своїм життям "зрадливу" кригу, незлякалися погроз браконьєра дядьки шпичака , а "подалися в заповідник,щоб заявити охороні" .в той час мене охоплює жах коли я думаю про таких людей як дядько шпичак. я підтримую авторський осуд зажерливості, жортокості шпичака відчутний у його поведінці . діти рятували лося , а він "присівши в виїмку" , насміхався над ними , а потім "шпичак обійшов навколо вбитого звіра й носком ткнув його між роги . я з призирством ставлюся до цього браконьєра , до його трусості коли він злякався за те що діти пішли заявляти охороні "його наче щось тіпануло, коли він зрозумів, що доведеться відповідати за вчинений злочин". отже, ставлення людини до природи - це мірило людської моралі . справжня любов до рідної землі повинна бути не вища споглядальної  а й дійовою, спрямовоною на захист і примноження багатства рідного краю.

колись я чула легенду, що коли бог роздавав дари, то україні саме дісталася пісня. українці завжди співали пісні. коли жали жито, коли збирали урожаї овочів/фруктів, пекли хліб, одружувались і ховали померлих. українська пісня важлива для народу, оскільки саме в піснях, частіше всього, передавалась і історія україни.   ну, іще щось в цьому дусі. тому вона відома в світі, бо передавався дар співу там з далеких століть.