Аналіз вірша "коли ми йшли удвох з тобою" д. павличко

ця мова-диво.зриднена з нашою сонячною украиною,з оксамитовими берегами ричок,из золотавимбезкрайними ланами.це мова моеи матуси, моих дидусив,моеи краины.безь неи нас нема.тому не потрибно цуратися ии.вона-це все

велика чорна хмара вкрила небо.незабаром почався перший осiннiй дощ.на дворi нема нi одноi людини.пiд вагою, ще теплих крапель, жовтий лист впада пiд ноги.природа, залита сльозами дощу, надиха на останнi спогади про лiто.

за твором толік був   за характером дуже м.який , добрим ,справедливим, веселим і великим мрійником.це дуже порядна була дитина яка вміла мріяти. 

(12*20)+(15*15)=240+225=465 деталей всего