Довести що циннисть краси людини не тильки в зовнишности а й у вчинках

  одного зымового дня мы пишлы у парк.

  у парку булы били-пребили дерева та билый-пребилый сниг.а ще там був дытячый майданчык.

  на дытячому майданчыку було багато дитей.одни из ных каталыся на санчатах, а одна дивчынка катала свого песыка.други на лыжах.а деяки навить на сноудборди.а мы выришылы злипыты сниговыка.я почав (почала) скатуваты голову.

  дуже гарный выйшов сниговычок.

  але настав вечир, и нам було потрибно йти додому.мы сказалы сниговыку:

-до побачення.не сумуй без нас!

1.митько йде до федора

2.шестикласники

3.снігова сварка

4.дівчачі сніжки

5.гарна, замашна сніжка

6.підбите око ніни

7.роздум про дівчину , в яку попав сніжок

8.подорож до ніниго дому

9.вікно ніни жук

10.думки про понурий луг

11.вибачення митька

12.подарунок ніни

рід: лірика

жанр: рефлексія

розмір: чотиристопний ямб

римування: суміжне

тема: відображення основних проблем його сучасності; поет закликає зберегти всі скарби людської культури.

ідея: звеличення любові до життя.

алітерація: м,с,г.

асонас: і,е,и

анафора: іреторичні оклики: мені дозволить дух життя! ходім!

там остап і соломія тікали від поміщиків. не боячись, що вони можуть потрапити в руки ловців, біжать на січ. це коштувало їм життя. коли в перший раз їх побачили татари - це їх не злякало. вони йдуть далі.коли остапа забрали в полон, відважна соломія йде звільняти. це їй коштувало життя висновок. отже, остап і соломія - це люди, як! прагнули позбутися панського гніту і віл!