одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.
Ответ дал: Гость
я дуже люблю пригодницьку літературу . мене часто запитують чому . тому що вона цікавіша за інші жанри . там кожну хвилину щось відбувається авантюри , аварії , бої . найбільш мені подобається " льодові побоїщі" . це історія про те як полководець невский переміг шведів на чудському озері. як він не силою , а хитрощами переміг ворогів .
мені здається , що пригодницький жанр багато чому навчає
Ответ дал: Гость
на малюнку зображена молода селянка жниця. вона стоїть у полі і тримає у руках серп та сноп. на ній одягнена біла сорочка, червоне намисто, на голові червона хустинка. так, на збирання врожаю в україні виходили, як на свято.
художник створив поетичний образ землі - годувальниці й прекрасної людини, яка живе на цій землі.
Ответ дал: Гость
а й справді, від теплого слова і крига скресне.ось ідеш собі по парку а до тебе чоловік підходить і говорить комлімент.тобі не кожен може сказати комплімент.ти починаеш червоніти бо тобі здаеться що це всі чули.ні,тобі просто приємно почути тепле слово від незнайомця.
Популярные вопросы