Байка має здавна сформовану (ще від прозових «притч» легендарного давньогрецького байкаря езопа — 6 ст. до н. е.) структуру, традиційне коло образів, мотивів, сюжетів. езопівською мовоюінколи називають підтекст художнього твору. байка — це оповідання, дійовими особами якого, поряд з людьми (точніше — схематичними фігурами людей), виступають тварини, рослини, неживі предмети, котрі уособлюють певні ідеї та людські характери. розповідь, як правило, ється на початку або в кінці твору прямо сформульованим афористичним моралістичним висновком, що надає оповіданню алегоричногозвучання. комізм і сатира — невід'ємні особливості байки.
в спекотний день, в гаю тiнистiмвовцюра зморений лежавприкривши пузо своє листям про щось собi вiн мiркував-«чiтал я, каже, у газетi (газети ж бо у нас не вруть)шо будто где-то там на свєтєвегетарьянцями живуть».мiркує далi : «бач, як добрез усими в мирi й дружбi жить,щоб i любов була як море,щоб брагу навiть з зайцем пить»так мiркував вовцюра добрий,вегетарьянцем стать хотiва а потiм зайця в лiсi з'їв.мораль цієї байки є такоюхоч так крути її, хоч сяквсі добрі помисли з тобою поки немає голоду ознак.
Популярные вопросы