бажання соломії бути вільною, разом з остапом , а не кріпачкою : 
   «він озирнувся:  прискорюючи ходу, подорожній махав на нього рукою, бажаючи, очевидячки, спинити його. що за мара?  першою думкою в остапа було тікати. але зваживши, що поки він один на один - жахатися нічого, остап зупинився, очікуючи й вдивляючись у подорожнього. тому, очевидячки, було пильно, бо, не вдовольняючись прудкою ходою, він інколи пускався бігти, придержуючи свої клунки на плечах, і вже за чверть години остап міг розгледіти його струнку постать. був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком, остапові було чудно, що парубок немов осміхався, але коли той наблизився і привітався до нього, остап із несподіванки скрикнув:  —       соломіє чи ти здуріла? »
   
 «які там  скоро ти пішов, я як стала на човні, так і задубіла. холодна, холодна, мов  далі прокинулась і чую, що все мені противне, все гидке:  і чоловік, і панщина, й життя моє  пропадай воно все іду і я світ за очі вже ж за тобою хоч серцеві легше »
   
   
 2.краса соломії : 
 «соломія нагнулась і зазирнула до кринички. звідти глянуло її свіже, повне обличчя з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся, що під час сну повисмикувалось із-під очіпка.»
   
 «чорні буйні коси впали їй на плечі й вкрили їх нижче пояса.»
Популярные вопросы