і. мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). цей період характеризувався економічним розвитком україни-гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.
на початку xviii ст., в умовах північної війни (1700—1721), гетьман і. мазепа в союзі з польським королем станіславом лещинським та шведським королем карлом хіі здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.
помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. варниця поблизу м. бендери. похований у монастирі св. георгія (юрія) м. галац (румунія).
вагомий внесок, зроблений іваном мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури полягає у такому:
і. державно-політична діяльність івана мазепи.
завдяки дипломатичному хисту мазепа зумів налагодити стосунки як з царівною софією та фактичним керівником московського уряду кн. в. голіциним, так і з їх наступником — царем петром і, що врятувало україну від можливих руйнацій після державного перевороту у московській державі 1689 р.
незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних зносин, зафіксовану у «коломацьких статтях» — угоді між україною та московською державою, підписаною під час обрання мазепи гетьманом, він мав численні зв’язки з монархічними дворами європи, зокрема, веттінів у польщі, гіраїв в криму та ін.
з метою оборони південних кордонів побудував фортеці на півдні україни, зокрема, новобогородицьку та ново-сергіївську на р. самара.
прагнучи знайти опору серед козацької старшини лівобережної україни, мазепа дбав про забезпечення її представників маєтностями, про що свідчать гетьманські універсали василю борковському, прокопу левенцю, михайлу миклашевському, івану скоропадському та ін. в той же час і. мазепа захищав інтереси простих козаків та посполитих, що було зафіксовано універсалами від 1691, 1692, 1693, 1701 років та інших, в яких регулювалися питання оподаткування та відробіток («панщина»).
вихований у принципах меркантилізму, мазепа в різні способи сприяв розвиткові економіки держави, насамперед промисловому виробництву та торгівлі.
іі. підтримка освіти та культури
усвідомлючи значення освіти для розбудови держави, мазепа постійно опікувався навчальними . зокрема, його коштом будувалися корпуси києво-могилянської академії та чернігівського колегіуму, які пізніше також були збагачені сучасними на той час бiблiотеками й рiдкими рукописами.
для розвитку культури того часу велике значення мали заходи гетьмана щодо видання творiв української лiтератури, зокрема творiв афанаciя заруднього, дмитра туптала, григорiя двоєслова та багатьох iнших.
опосередковано діяльність мазепи вiдбилася i на розвитку архітектури та образотворчого мистецтва, що дало пiдставу вченим-мистецтвознавцям говорити про виникнення в українi наприкінці xvii — на початку xviii ст. унiкального стилю — «мазепинського барокко». крім того, целеспрямована політика і. мазепи призвела до загального відродження, яке позначилося не лише на розвитковi уciх галузей мистецтва, але й в сферi фiлософiї, теологiї, суспільних та природничих наук.
Популярные вопросы