Написать діалог на тему моя зустріч з тарасом шевченком

поети завжди описували красу україни і бажали розцвісти нашій крилатій батьківщині. так само ще змалку описував її красу і тарас григорович шевченко. багато років пройшло, але його поеми читають і дорослі й малі, і українці, й іноземці.

якби я зустріла великого поета, то розповіла б усе про нашу вітчизну. в його часи було гірко і страшно, але він не боявся. тож я думаю, що йому буде соромно за нас, адже ми засмічуємо нашу країну і нашу мову. хоч ми вже не бідна держава, і люди не гинуть від рук катів.

я думаю, що він би відповів мені так:

— любіть державу рідну! це ж ваш дім, гніздо у мене за вас душа болить. як так безсовісно можна жити? чому у серці вашім темнота безпросвітна? про красу країни треба дбати і тоді ми всі із гордістю зможемо сказати: яка красива в нас держава, вона в нас вільна й величава!

любіть україну!

  я захопилася читанням зовсім нещодавно, у шостому класі, коли на уроці нам задали прочитати оповідання в.кава«пиріжок з калиною». з великим захопленням я прочитала   це оповідання . головний герой  оповідання- митько.він   дуже симпатизує  читачам своєю добротою,культурністю   та щедрістю. митька та федора образили старшокласники ,вони   відійшли до верби  та почали  лаяти «шостаків».хлопці  розуміють істинну цінність розума . митько ненавмисно попав у ніну жук замашною сніжкою. його одразу почала мучати совість, щож буде з оком ніни. підглянув у вікно дівчини ,  вона помітила його. хлопчик   почав вибачатися та розповідати усе , що трапилося. митько нічого не пошкодував для нини ,   віддав усе що було в кишені. а нина усе зрозуміла та дала йому пиріжок з калиною.

  це оповідання вчить нас бути щедрими , добрими та совісними до людей.

мені дуже оповідання в.кава, і тому я раджу всім школярам, а також їхнім батькам прочитати оповідання  «пиріжок з     калиною «   та переконатися в талановитості цього письменника.  

я думаю, что ленька умел замечать мельчайший, тоньше всего в окружающем мире — даже звук паутины он слышал. мир для леньки, и нины, жив, неповторимый и переменчивый, потому что сами они живы. они имеют живое сердце, которое не остывший от зла или будничности, а горить-палае огнем, реагирует на все искренне и непосредственно. «звук паутины» учит нас, что чудеса и красота в мире есть, только нужно ценить их, уметь заметить, открыть для себя.ятоже после этого рассказа задумался о фантазиях когда я тоже был маленким и мечтал о том что я римский полководец и сражвюс за империю. много лет прошло а явсё ещё мечтаю стат великим полководцем произведение учит нас быт к природе немношко внимательно как это делает льнка.вся кросота котороя нас окружает наченая от атома до все вселеной нас спасёт та красота которую мы замечаем и не уничтожаем конечно это наша природа и наши фантазий