ой не ходи,
ой не ходи, грицю, та й на вечорниці,
бо на вечорницях дівки-чарівниці!
котра дівчина чорні брови має,
то тая дівчина усі чари знає.
у неділю рано зіллячко копала,
а у понеділок пополоскала.
прийшов вівторок — зіллячко зварила,
а в середу рано гриця отруїла.
як прийшов четвер — та вже гриць помер.
прийшла п'ятниця — поховали гриця.
а в суботу рано мати дочку била:
«ой нащо ж ти, доню, гриця отруїла? »
«ой мамо, мамо, гриць жалю не має,
нащо ж гриць, мамо, разом двох кохає!
нехай же не буде ні тій, ні мені,
нехай достанеться гриць сирій землі! »
«оце ж тобі, грицю, я так і зробила,
що через тебе мене мати била!
оце ж тобі, грицю, за теє заплата —
із чотирьох дощок дубовая хата! »
тема: розповідь про жорстоку помсту дівчини за зраджене кохання.
ідея : засудження зради в коханні.
основна думка: зрада приводить до непоправних наслідків.
рід літератури: ліро-епічний твір.
жанр: літературна пісня.
композиція
експозиція: «на вечорницях дівки-чарівниці».
зав’язка: дівчина не може змиритися зі зрадою, «у неділю рано зіллячко копала».
розвиток подій: «у понеділок пополоскала» зілля, «прийшов вівторок — зіллячко зварила».
кульмінація: «а в середу рано гриця отруїла».
розв’язка: потім мама била дочку, бо вона отруїла хлопця.
епілог: оправдання дочки перед матір'ю за свій непоправний вчинок.
художні засоби.
постійні епітети: «чорні брови», «сирій землі», «дубовая хата».
епітет-прикладка: дівки-чарівниці.
метафора: «нехай достанеться гриць сирій землі».
гіпербола: «…тая дівчина усі чари знає»
звертання: «не ходи, грицю, …», «…ти, доню,….», «ой мамо, мамо,…», «нащо ж мамо, …»
пестливі слова: зіллячко.
оклики: «…бо на вечорницях дівки-чарівниці! »
анафора:
«нехай же не буде ні тій, ні мені,
нехай достанеться гриць сирій землі! »
рефрен (повтор) : «оце ж тобі, грицю,…».
кількість строф – десять.
вид строфи: двовірш.
рими: вечорниці – чарівниці, має – знає, копала – пополоскала, зварила – отруїла, била – отруїла, має – кохає, мені – землі, зробила – била, заплата – хата.
римування: паралельне (аа)
ой не ходи, грицю, та й на вечорниці,
бо на вечорницях дівки-чарівниці!
пафос: трагічний.
настрій: сумний.
думки, що навіює пісня: «зрада приносить нещастя», «помста - ворог умінню пробачати», «покарання повинно мати міру».
іі варіант пісні.
ой не ходи, грицю.
ой не ходи, грицю, на вечорниці,
бо на вечорницях дівки чарівниці,
солому палять і зілля варять,
тебе, грицуню, здоровля позбавлять.
тамта одная чорнобривая,
то чарівниця справедливая!
і чарівниця, і зілля знає,
тебе, грицуню, заздрісно кохає!
у неділю рано зілля копала,
у понеділок пополоскала;
а у вівторок зілля варила.
в середу рано гриця отруїла.
прийшов же четвер, гриценько умер,
прийшла п'ятниця, поховали гриця;
сховали гриця близько границі,
плакали за ним всі молодиці.
і хлопці гриця всі жалували.
чорнобривую всі проклинали;
нема й не буде другого гриця,
що 'го зігнала з світа чарівниця!
в суботу рано мати доню била:
«нащо ти, доню, гриця отруїла?
не зналась того, що зілля уміє?
що гриць сконає, нім когут запіє? »
«ой, мати, мати! жаль ваги не має, —
най ся грицуньо у двох не кохає!
оце ж тобі, грицю, за теє заплата:
із чотирьох дощок темная хата! »
Популярные вопросы