Аналіз пісні ой на горі да женці жнуть.

жанр: народна козацька пісня.

тема: зображення військового походу козаків.

ідея: уславлення мужності та відваги дорошенка, сагайдачного, козацького війська.

основна думка: уславлення відваги та моральних цінностей козаків, коли особисті інтереси поступалися перед громадськими.

художні засоби.

епітети: зеленою горою, військо запорозьке, кониченько вороненький, сильне-дужий, необачний.  

анафора: «веде…», «під ним…», «да ….».

риторичні вигуки: «веде своє військо, веде запорозьке хорошенько! », «…сильне-дужий! »,   « необачний! », «гей, хто в лісі, озовися! », «… не журися! ».  

риторичне звертання : «гей, хто в лісі, озовися! ».

порівняння: «мені з жінкою не возиться; а тютюн да люлька козаку в дорозі знадобиться!  

пісню можна поділити на дві частини. у першій разом із женцями проводжаємо у похід військо запорізьке, славних дорошенка та сагайдачного. у другій частині підкреслюється служіння громадським інтересам, які стоять перед особистими. за поверховою незворушністю слів про жінок, насправді криється те, що заради спокою рідних домівок козаки готові були перебувати у важких походах, віддавати своє життя. пісня пафосна, бадьора, оптимістична, наповнена тонким гумором та самоіронією.

зрада це  як  в  вайне  береш  и  периходиш  на  чужой  бок.

  сільський хлопчина, що виростав на лоні при­роди, під опікою люблячих батьків, змалку привчений до праці, з радістю йде до школи («грицева шкільна наука»). вже на першому уроці вчитель «потягнув його за понятливість різкою по плечах». а далі щоденна бійка, безглузді методи навчання зовсім вбили в хлоп­ця інтерес до шкільної премудрості, перетворили його на переляканого, забитого «тумана вісімнадцятого». після року навчання «гриць вертав додому якраз та­кий мудрий, яким був перед роком». з усієї шкільної науки виніс він лише безглузде «а баба галамага».