Це про діда платона і савку, але можна писати тільки про платона «ніч перед боєм» — це розповідь про дідів. герої твору є носіями кращих рис характеру людини — захисника вітчизни. їм властива твердість духу, нескореність ворогові; любов до батьківщини, волелюбність. події виписані в романтично-піднесеному стилі, у творі все величне, незвичайне. портретна деталь дідів («на вид ви такий, пробачте, і маленькі і не дуже неначебто й здорові») є протиставленням до непереможної сили людського духу. образи дідів — «добрих річних духів» — є уособленням краси і величі українського народу. письменник не зосереджується на розкритті їхніх характерів, бо його завдання — за цих персонажів загострити в читачів почуття ненависті до ворога, закликати до останнього подиху боронити кожен шматочок рідної землі. "я дивився на діда платона і з насолодою слухав кожне його слово. дід вірив у нашу перемогу. він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу" - постає перед нами старими, але досвідченими та мудрими чоловіками, котри були авторитетом для всіх молодих солдат. тому я вважаю, що вони хочь і були просто ді, але були справжніми героями.
Спасибо
Ответ дал: Гость
лебідь, щука і рак
у товаристві лад – усяк тому радіє. дурне безладдя лихо діє, і діло, як на гріх, не діло – тільки сміх.
колись-то лебідь, рак та щука приставить хуру узялись. от троє разом запряглись, смикнули – катма ходу…
щó за морока? щó робить? а й не велика, бачся, штука, - так лебідь рветься підлетіть, рак упирається, а щука тягне в воду.
хто винен з них, хто ні – судіть не нам, та тільки хура й досі там.
Популярные вопросы