тарас шевченко, поема "кавказ". персоніфікація: "не скує душі живої і слова живого", "а правда наша п'яна спить", "а поки що мої думи, моє люте горе сіятиму, - нехай ростуть та з вітром говорять." гіпербола: "а сльоз, а крові? напоїть всіх імператорів би стало з дітьми і внуками, втопить в сльозах удов'їх." "а матерніх гарячих сльоз! а батькових, старих, кровавих, не ріки - море розлилось, огненне море! "
Спасибо
Ответ дал: Гость
як гарно вночi взимку. небо темно-синє, майже чорне.зорі на небі мерехтять, немов переморгуються. здавна люди помічали: якщо небо безхмарне,та зірочки мерехтять-це до морозу. дивишся в це безкрає небо і здається, що летиш на своєму зорельоті до далеких невідомих планет. я люблю дивитись у нічне небо, бо тоді відчуваєш себе маленькою піщинкою у великому всесвіті
Ответ дал: Гость
маленька праця краще за велике безділля.кожному хочется нічого не робити,просто сидіти за компьютером чи гуляти на вулиці,але життя йде.краще зробити маленьку роботу чим просто сидіти без діла.наприклад якщо побачите на вулиці бабцю з тяжкою сумкою їй можна ,і добро добром повернется.навіть саме маленьке діло не залишится не поміченим.
Популярные вопросы