Іть, будьласка. якби я потрапив до країни яян. дуже треба.

масленица получила свое название от того, что в этот период времени  — последнюю неделю перед великим постом, разрешается употребление в пищу сливочного масла, молочных продуктов и рыбы. в православном () церковном календаре, этот период называется сырной седмицей,  — неделя (седмица), следующая за мясопустной седмицей. в её продолжение устав предписывает воздерживаться от мяса (но не прочих скоромных продуктов), причём обычный пост в среду и пятницу отменяется; в среду и пятницу сырной седмицы не совершается литургия. в православной церкви считается, что смысл сырной седмицы  — примирение с ближними, прощение обид, подготовка к великому посту  — время, которое нужно посвятить доброму общению с ближними, родными, друзьями, благотворению.

дата начала масленицы каждый год меняется в зависимости от того, когда начинается великий пост. главные традиционные атрибуты народного празднования масленицы в россии  — блины и гулянья.

мело, крутило по землі,  що було сили.  свіча горіла на столі,  свіча горіла.  немов безжурний рій комах,  так сніг лапатий  летів знадвору попід дах,  просився в хату.  завія креслила на склі  круги та стріли.  свіча горіла на столі,  свіча горіла.  наверх у зблисках вогняних  злітали тіні.  сплетіння рук, сплетіння ніг,  шляхів сплетіння.  додолу впали — чути тріск —  два черевички.  слізьми на сукню капав віск —  плакала свічка.  і все губилося в імлі  холодній, білій.  свіча горіла на столі,  свіча горіла.  війнуло з покутя — й вогонь,  здійнявши крила,  жар від розпечених долонь  живив щосили.  хурделі люті були й злі,  яке їм діло,  що десь на нашому столі  свіча горіла.