Федько побачив толю, який плакав і чекав на те, що федько скаже правду. федько багато разів таким способом толі, але не сьогодні. федько був дуже злим на толю, через біль, що федька кожного дня. і в цьому винний був тільки толя. федько підняв голову, дивлячись на батьків. і сказав: - не тягнув. мати с подивом дивилася на свого сина. вона вперше почула, що ії син невинний. батько толі подивився на нього з палаючими очима, а потім потяг додому. федько ж із матір'ю прийшовши додому розповів усе, що сталося. мати йому повірила, бо федько ніколи не брехав.
Спасибо
Ответ дал: Гость
мы являемся частью нашей , которую сами создаём каждый день.
Ответ дал: Гость
мело, крутило по землі, що було сили. свіча горіла на столі, свіча горіла. немов безжурний рій комах, так сніг лапатий летів знадвору попід дах, просився в хату. завія креслила на склі круги та стріли. свіча горіла на столі, свіча горіла. наверх у зблисках вогняних злітали тіні. сплетіння рук, сплетіння ніг, шляхів сплетіння. додолу впали — чути тріск — два черевички. слізьми на сукню капав віск — плакала свічка. і все губилося в імлі холодній, білій. свіча горіла на столі, свіча горіла. війнуло з покутя — й вогонь, здійнявши крила, жар від розпечених долонь живив щосили. хурделі люті були й злі, яке їм діло, що десь на нашому столі свіча горіла.
Популярные вопросы