Твір на тему євшан-зілля символ любові до рідної землі. від 10 до 12 реченнь

Поема миколи вороного «євшан-зілля» розповідає про ту частину історії україни, що стосується княжої доби. описана в ній доля юнака-половця, який потрапив у полон і забув свою батьківщину. така біда, як полон, неволя, необхідність жити в чужому краї, не обходила українців. у воєнних походах потрапляли вони у полон до ворога. під час набігів на київську русь поневолювали наш народ кримські татари, турки, інші вороги, плюндрували землю, забирали в рабство жінок, дітей. вирісши на чужині, діти нерідко забували про свою батьківщину. а дехто з юнаків навіть ставав воїном у чужинському війську. хоч ідеться в поемі про події далекого часу, вона перегукується також із сучасністю. не тільки в період існування київської русі українці змушені були розлучатися зі своєю батьківщиною.

наша земля часто переживала важкі часи, коли багатьом людям доводилося шукати кращої долі по чужих далеких краях. народне прислів'я недаремно каже: «нашого цвіту по всьому світу». чимало українців мешкає тепер у росії, сполучених штатах америки, канаді, країнах є

 

      украінці здавна навчалися прикрашати вишевкою рушники,скатертини,сорочки,і т.д.кожен край мав свої візерунки.                                                                                 кожна госпадиня повина була вміти вишивати вишевкою.обовьязково дівчата вишивали собі весільні рушники.а мати намагалаль як най кращє прикрасити вишивкою одяг своєї родини.                                                                                             обовьязково вишивали тільки на білій тканини,червоними та чорними кольорами.тому що кольори вишивки мали свое значення.вишиванка це гордість країни.дуже шкода що зараз не носять нашу українську вишиванку.

прислівники - синоніми до висловів:

1-бідно, 2-багато, шикарно.