Єу любій нашій школі різні типи класів. і чимало в нашій школі класів-лоботрясів. у цих класах добрі діти, гарні та веселі, і відразу після школи мчаться до оселі. не цікавить їх навчання та не тягне в школу, їм пошвидше би до друзів і собі додому. у цих класах усі діти ну зовсім не вчаться. і заходити до них вчителі бояться. діти скачуть та грохочуть, голасно сміються, їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються. і навіщо вони ходять в нашу гарну школу? краще взялися б за розум та і йшли додому. там вони би посиділи та поміркували, як себе потрібно вести, щоб їх поважали.
Спасибо
Ответ дал: Гость
колись на землі не було сонця.и всі живі істоти жили у темряві.поки на землю не прилетіла чарівна птаха.и впустила одну пірїну.и розквітла чарівна квітка.вона піднялася на небо і світила цілий день а потім знову опустилась на землю.
і так було кожен день и до нині.
Ответ дал: Гость
людське життя для історії — це тільки мить. а для людини — піт праці і кров боротьби, це радощі й страждання. про них наяд чи напишуть майбутні історики. можливо, узагальнять словами «війна», «робітничий рух». для ліричного ж героя поезії — це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами. мабуть, тільки письменникові під силу передати людські почування, історію «підтятої» людської душі.
Другие вопросы по: Українська література
Похожие вопросы
Знаешь правильный ответ?
Можете написати коломийки на тему шкільного життя...
Популярные вопросы