Чи вдалося калитці насправді обманути невідомого під час обміну фальшивих грошей у вагоні? з тексту "сто тисяч"

мені дуже новела "лось". після прочитання її я глибоко задумалася. про те як ми люди відносимося до природи. до того що оточує нас. хлопчики з новели чинили правильно . мене вражає їх сміливість і благородність, коли вони ризикуючи своїм життям "зрадливу" кригу, незлякалися погроз браконьєра дядьки шпичака , а "подалися в заповідник,щоб заявити охороні" .в той час мене охоплює жах коли я думаю про таких людей як дядько шпичак. я підтримую авторський осуд зажерливості, жортокості шпичака відчутний у його поведінці . діти рятували лося , а він "присівши в виїмку" , насміхався над ними , а потім "шпичак обійшов навколо вбитого звіра й носком ткнув його між роги . я з призирством ставлюся до цього браконьєра , до його трусості коли він злякався за те що діти пішли заявляти охороні "його наче щось тіпануло, коли він зрозумів, що доведеться відповідати за вчинений злочин". отже, ставлення людини до природи - це мірило людської моралі . справжня любов до рідної землі повинна бути не вища споглядальної  а й дійовою, спрямовоною на захист і примноження багатства рідного краю.

природу не можна розуміти тільки як світ тварин і рослин. природа - це все, що оточує нас від народження. кожна частинка природи є важливою. людина і природа перебувають у постійних і складних взаєминах. природа дає можливість людині жити, задовольняючи її фізичні потреби, збагачує її духовний світ своєю красою та активізує її розум, демонструючи зразки найкращого, найдосконалішого у світі. коли ж людина починає шкодити при¬роді, вона шкодить і собі, адже людина - також складова природи, її частина, надзвичайно залежна від решти складових. її відмінність від інших живих істот полягає в тому, що вона має розум, а відтак може мислити, творити, спілкуватися з іншими людьми.на жаль, сьогодні є підстави говорити, що свій розум людина здебільшого спрямовує на задоволення власних потреб, знищуючи майже повністю те навколишнє середовище, в якому живе і від якого цілком залежить. кажуть, що сьогодні ми живемо на планеті, що належить нашим правнукам: адже наслідки того, як ми зараз ставимося до природи, будуть відчутні у далекому майбутньому. і виправити навіть одну серйозну помилку, якщо вона буде зроблена, часто неможливо.а те, що багато помилок людством уже скоєно, сьогодні зрозуміло якщо не всім, то багатьом мешканцям землі.жива природа - тварини, люди, мікроорганізми, рослини. вони живляться, ростуть, потомство (розмножуються) і вмирають.навколишнє середовище, довкілля - , в якому живе людина, рослина або тварина. нежива природа - це повітря, вода, гори, земля, сонце, зірки, місяць. до неживої природи відносять предмети, виготовлені людиною.природа - усе, що оточує людину і є об'єктом людської діяльності й пізнання.чи відомі вам приклади ставлення людей до природи? у чому вони полягають? де ви їх бачили? історик лев гумільов зауважував, що збіднення, руйнування природи внаслідок діяльності людини слід розглядати як «злочин щодо нащадків, яким доведеться перебувати на збіднілій планеті».найсумнішим висновком, нещодавно зробленим вченими, є те, що земля як планета, як довкілля не вічна. вона не встигає загоювати рани, завдані людською діяльністю, особливо внаслідок розвитку техніки і виробництва. отже, для того щоб земля не загинула, слід кардинально змінити ставлення людини до природи.