Хуха-моховинка була лісовою,боровинкою хухою. у старому бору спонвіку жив увесь її рід. вона була наймолодшою серед хух. пухнаста, як мох, тільце вкрите довгою вовничкою, тільки мордочка , як садова квіточка, та лапки , рожеві зісподу, були голесенькі. колір вовнички мінявся від того біля чого вона з'являлася. моховинку дуже любили в родині, і не тільки за те, що наймолодша , а й за те ,що була добра, лагідна, слухняна і роботяща. моховинка сама зробила собі хатинку між корінням великої сосни: позалатувала всі дірки та щілини сосновими галузками і м'яким зеленим мохом.
Спасибо
Ответ дал: Гость
кожній людині мила своя сторона. на рідній землі людина почувається господарем. тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. на чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. їй не вистачає тепла рідного дому, друзів. лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі. любіть свій рідний край,свою землю!
Ответ дал: Гость
соромиться дивитися в очі; боїться, що про брехню.
Популярные вопросы