Характеристика павлусі з оповідання " за сестрою"

Яхочу вам розповисти про героя з повісті "за сестрою"автора андрія чайковського  павлусь.   риси характеру птрішки перелякані, це розповідае повість на розділі коли за ним ггнався татарин. та спокійний, бо коли козаки схопили татарина який гнався за павлусем, то він тільки трішки перелякався, а так був спокійний.   я так думаю що з павлуся - треда брати приклад.

Усвіті багато видатних людей. усі вони талановиті, і з багатьох хотілось би брати приклад. ті, хто досяг найбільших висот у житті, як правило, досягали всього цього своїми зусиллями, своєю власною важкою працею. такі талановиті особи є і в нашому місті - харкові. я хочу розповісти вам про одного з них. його ім'я - олексій кирилович алчевський (1835-1901). він був видатним фінансистом, купцем першої гільдії, власником харківського торгівельного банку. він створив перший у росії (а україна тоді була частиною російської імперії) акціонерний земельний банк, а також декілька акціонерних товариств у галузі гірничодобувної промисловості. майбутній банкір народився 1835 року в сумах, у родині заможного купця. його дід був чумаком, що возив кримську сіль до багатьох міст, включаючи москву та петербург. батько торгував бакалійними та колоніальними товарами. маленький олексій закінчив двокласну початкову школу, потім повітове училище, батьку в бакалійній крамниці. у кінці п'ятидесятих років позаминулого століття він вирішив покинути рідне місто й відкрити власний бізнес у харкові. на вулиці сумській відкрив лавку, де продавали чай. якось він був у курську в справах і там зустрів дівчину, що дуже гарно співала та музикувала. звали її христина журавльова. олексій закохався в неї. у 1862 році вони обвінчались та олексій забрав молоду дружину до харкова. приїжджому було нелегко заробити гроші підприємницькою діяльністю, але тяжка праця та велике прагнення досягти поставленої мети побороли все. у тридцять років олексій кирилович встиг створити торговий банк, за його проектами було засноване друге товариство взаємного кредиту, призначене для фінансування дрібних торговців. у 1871 році він відкрив у харкові земельний банк, де селяни могли брати кредити під заставу власної землі. для селян вигода цієї пропозиції була в тому, що відсоток, під який земля або майно віддавались у заставу, складав лише 7,5% річних і був значно нижчий, ніж у лихварів (15-20%), крім того, люди могли використовувати заставлену землю і в той самий час погашати внески. потім він почав вкладати гроші у гірничодобувну промисловість донбасу, крім цього, він відкрив металургійний комбінат, що випускав вироби не для держави, як переважна більшість в той час, а для приватних підприємців, щоб вони могли розвивати своє виробництво. місто, в якому було відкрито цей комбінат, на його честь названо алчевськом.

лирикой тесно связанные юмористически-сатирические стихи в. cамойленка, тематика которых продиктована острым критическим отношением поэта к общественным и государственным порядкам царской россии и псевдопатриотизма украинской либеральной интеллигенции.

обобщенно-панорамная картина действительности возникает в сатире «эльдорадо» (1886), где автор, по выражению и. франко, «с несравненной меткостью рисует недостатка современного порядка». основное средство изобличения – сарказм, который вызывает у читателя горький смех: ведь он познает через кривое зеркало сатиры в оскорблении «пышной, свободной, счастьем гордой» страны эльдорадо трагическую реальность россии, скованной кандалами неволи, народной бедностью, социальной и национальной несправедливостью.

этот стих писателя пользовался неизменной популярностью среди студенческой молодежи своей острой разоблачительной направленности. начав произведение словами о далекой и счастливой стране, в. cамойленко завершает его словами о империи, населенной многими бесправными :

там живое племен всяких – престрашная мешанина, и за то того край зовется – русь единая, русь единая.

в «эльдорадо» применена форма сатирического куплета, которую в. cамойленко, опираясь на опыт, развил в украинской поэзии. законченность куплетной строфы дала ему возможность мастерски соединить в единую типизированную картину отдельные яркие штрихи, каждый из которых является завершенным образом в четкой авторской оценке. сатирический эффект достигается внезапным переходом от нарастающего пафоса мнимого восхваления «счастливого» жизни в эльдорадо к резкому снижению тона в заключительной строке куплета, где выразительно звучит гневный авторский голос. виртуозное мастерство поэта-сатирика, меткость его смеха оказываются в неожиданной и точной детали,