Цитатна характеристика образу галі з роману "хіба ревуть воли, як ясла повні? "

Образ галі «хіба ревуть воли»   надзвичайно трагічним постає в романі образ галі. вона уособлює дівочу  красу, подружню вірність і моральну чистоту — найпривабливіші риси українського  національного характеру. саме в стосунках із галею якнайповніше розкриваються  багатий внутрішній світ чіпки, його кращі людські якості. дівчина не сприйняла  способу життя свого батька й поставила коханому умову для одруження —  покинути розбійництво. отже, людина може бути сильнішою за долю, попри все  вона здатна обирати шлях добра. галя мріяла тільки про чесне господарське життя, у своєму домі сама все  робила з радістю: «і яке воно тобі те щастя здасться, коли до всього я сама своїх  рук не доложу, не поклопочуся біля всячини? » дівчина щиро вірила, що коханням  відверне чіпку від злодійства. образ галі  розкривається в інтимно-побутовому плані. ця красуня, «польова царівна», що зачарувала чіпку з першої зустрічі й потім стала його дружиною, зросла в злодійській сім’ї. та все те зло, що оточувало її з дитинства, не спотворило душу дівчини. добра, щира, справедлива, галя є чіпці на якийсь час повернутися до чесної хліборобської праці. та слабкими виявилися сили молодої жінки, зломилися під тиском брутальних умов. побачивши всю безодню злочинів, у яку потрапив чіпка, зрозумівши, що не зможе його врятувати, галя накладає на себе руки.

1. тема - зображення краси природи, прихід весни.

2. головна думка - автор передае у творі красу природи.

3. худ.засоби: епітети(плач перламутровий, золоті арфи), метафори(йде весна) повтори, пестліви слова, неологізми(ніжнотонні, самодзвонними)

4. ліричний герой мрійливий і обдарований.

5.жанр - пейзажна лірика

6. римування перехресне.

7. вірш.розмір - дактиль з хореем.

коли мій син приносить зі школи незадовільну оцінку, дружина трагедійно запитує в нього, що він там знову накоїв.

син видушує із себе, що вони з хлопцями каталися один на одному й наскочили на вчительку, а та злякалася й побігла.

мені цікаво, як швидко побігла вчителька, але я гашу свою цікавість і суворо кажу, що так робити не можна.

бабуся говорить онукові, що його батько ніколи так не робив, приносив додому тільки відмінні оцінки. я відчуваю, як блакитна дитина, викликана бабусею і мамою з небес, пурхає над моєю головою. а між іншим, коли б той блакитний янгол потрапив у наш 5-б, то не вирвався б звідти живцем. а якщо й вирвався б, то з обдертими крилами. і найбільше блакитного пір'я було б у моїх жменях.