Поема «євшан-зілля» є для мене дуже повчальною. вона заставляє мене запитати : «чи є я справжнім патріотом землі? » якщо б зі мною сталось таке, як із сином хана, то чи пожертвувала б я кращим життям заради батьківщини. чи досить мені було б почути рідну пісню, щоб згадати дитинство, рідні поля, озера й ріки. поема закінчується риторичним запитанням: «де ж того євшану взяти, того зілля-привороту, що на певний шлях направить, шлях у край свій повороту? ! » на мою думку, ця поема є актуальною й зараз, оскільки сьогодні ддуже багато патріотів є лише на словах, а справжніх, які показують свій патріотизм ділами – одиниці. можливо, прочитавши цю поему дехто б змінив свою матеріальну мрію на духовну. адже це крок до кращого життя і часткове здійснення матеріальної мрії.
Що не треба забувати рідну землю бо вона тебе вигодувала
Спасибо
Ответ дал: Гость
я вважаю, що компроміс неможливий.
чи може людина називатися хорошею, якщо вона робить погані вчинки? іноді про таких кажуть: "непогана людина" чи "так собі". але що скаже той, проти кого був цей можливо зрадницький вчинок? невже щось середнє, ні добре, ні зле?
а брехня? кажуть, буває брехня заради миру. але ж така миролюбна брехня рано чи пізно переросте в зраду, недовіру, руйнування відносин. , краще було б дати шанс на примирення після невдалого вчинка та гіркої правди, ніж така довготривала брехня, що все одно принесе розчарування.
тільки іноді дуже складно себе вмовити на безкомпромісність.
Ответ дал: Гость
нет абсолютной свободы ни у кого, даже если они, бия себя в грудь, это. человек зависим от работы, от семьи, от друзей, даже от любв, т. как он социальное существо. помните слова? жить в обществе и быть свободным от общества нельзя. относительная свобода существует у людей сильных духом, могущих пойти напролом, но такие люди вечно гонимые
Популярные вопросы