Поема «євшан-зілля» є для мене дуже повчальною. вона заставляє мене запитати : «чи є я справжнім патріотом землі? » якщо б зі мною сталось таке, як із сином хана, то чи пожертвувала б я кращим життям заради батьківщини. чи досить мені було б почути рідну пісню, щоб згадати дитинство, рідні поля, озера й ріки. поема закінчується риторичним запитанням: «де ж того євшану взяти, того зілля-привороту, що на певний шлях направить, шлях у край свій повороту? ! » на мою думку, ця поема є актуальною й зараз, оскільки сьогодні ддуже багато патріотів є лише на словах, а справжніх, які показують свій патріотизм ділами – одиниці. можливо, прочитавши цю поему дехто б змінив свою матеріальну мрію на духовну. адже це крок до кращого життя і часткове здійснення матеріальної мрії.
Що не треба забувати рідну землю бо вона тебе вигодувала
Спасибо
Ответ дал: Гость
у творі і віршах у них спільного,що візьме пензлик невеликий і розмалює суницю,травичку,що вишні червоніють.і ще що було жарко в червні.
Ответ дал: Гость
козаки-запорожці - волелюбний народ, пам*ять про яких навіки залишиться в літописах, фольклорі та народних піснях. вони завжди відстоювали власні інтереси, доречі, інтереси держано-політиного характеру. це були представники різних верств населення, котрі представляли собою бунтарів за самобутність української держави, за надбання рідної мови та беззахисний народ.
немає сумнівів, що тогочасні запорожці сьогоднішньому стану нашої державу. адже стан політики та економіки досить сумніний. ми не впевнені в подальшому майбутньому. козаки могли б направити нас на правильний шлях, виходячи з своєї мудрості, патріотизму та життєвого досвіду.
адже наша величава україна заслуговує розквіту й найвищих досягнень!
Популярные вопросы