Чого навчає нас, українців 21 ст. поема євшан-зілля.

Поема «євшан-зілля» є для мене дуже повчальною. вона заставляє мене запитати : «чи є я справжнім патріотом землі? » якщо б зі мною сталось таке, як із сином хана, то чи пожертвувала б я кращим життям заради батьківщини. чи досить мені було б почути рідну пісню, щоб згадати дитинство, рідні поля, озера й ріки. поема закінчується риторичним запитанням: «де ж того євшану взяти, того зілля-привороту, що на певний шлях направить, шлях у край свій повороту? ! » на мою думку, ця поема є актуальною й зараз, оскільки сьогодні ддуже багато патріотів є лише на словах, а справжніх, які показують свій патріотизм ділами – одиниці. можливо, прочитавши цю поему дехто б змінив свою матеріальну мрію на духовну. адже це крок до кращого життя і часткове здійснення матеріальної мрії.

Що не треба забувати рідну землю бо вона тебе вигодувала

1) омелько кайдаш - працьовитий, заклопотаній. в нього є хист до праціі він міг бі бути багатою людиною, але через свою пристрасть до горілки, не може назбирати багато грошей. боїться потонути і тому поститься, поважає бога і тримає піст на свята.

2) кайдашиха - сварлива, гостра на язик, лицимірна, хитра, горда, услужлива. поважає панів, від котрих набралась гордості і пихатості. господиня в домі, але хоче відпочити на старість і тому звалює усю роботу на невісток. проявляє ніжність лише до свої хонуків.