Поема «євшан-зілля» є для мене дуже повчальною. вона заставляє мене запитати : «чи є я справжнім патріотом землі? » якщо б зі мною сталось таке, як із сином хана, то чи пожертвувала б я кращим життям заради батьківщини. чи досить мені було б почути рідну пісню, щоб згадати дитинство, рідні поля, озера й ріки. поема закінчується риторичним запитанням: «де ж того євшану взяти, того зілля-привороту, що на певний шлях направить, шлях у край свій повороту? ! » на мою думку, ця поема є актуальною й зараз, оскільки сьогодні ддуже багато патріотів є лише на словах, а справжніх, які показують свій патріотизм ділами – одиниці. можливо, прочитавши цю поему дехто б змінив свою матеріальну мрію на духовну. адже це крок до кращого життя і часткове здійснення матеріальної мрії.
Популярные вопросы