Аж пил (пилю́ка) кури́ть . дуже інтенсивно, напружено, сильно. — а ласій таки курник будує.— будує? — аж пил курить (ю. збанацький); за віком (конопельський) — теж не жовторотий підліток. можна було вже й у вечірній (школі) вчитись. і працювати так, щоб аж пилюка куріла (ю. збанацький); аж кури́ть. бились-бились — аж курить, аж іскри скачуть (укр.. казки). пи́лом (пилю́кою, по́рохом і т. ін.) припада́ти / припа́сти. 1. залишатися без ужитку, не використовуватися. боже, він не слуха! його робітня пилом припада. флоренції загрожує розруха, а він на карнавалах пропада! (л. костенко); результати нелегкої праці геологів пилюкою на полицях (з газети); // бути забутим, далеким і т. ін. принесла мені весна те, що пилом вже припало. знов земля мені тісна, знов повітря мені мало (олександр олесь). пилко́м припа́сти . і десь за тропою за голубою дитинство і юність пилком припаде (а. малишко). 2. перестати існувати; щезнути, забутися. було та минуло — вже й порохом думав ломицький,— небагато часу минуло, а вже обридло життя (і. нечуй-левицький).3. старіючи, ставати кволим, безсилим. живу… дивлюсь, як хата валиться; чую, що й сама я пилом — якось дурнішаю, якось туманію, наче жива у землю входжу… (марко вовчок). пуска́ти / пусти́ти в о́чі дим (пилю́ку) кому. вводити в оману кого-небудь. — кому ви дим пускаєте в очі? хіба в цьому — в благополучній загальній цифрі — і є всі найзаповітніші інтереси району? (і. рябокляч); до чого ж ми обросли корою байдужості до рідного коріння, звикли видавати бажане за дійсне, пускати пилюку в очі! (з газети).
Спасибо
Ответ дал: Гость
тільки заграло барвами літечко, як юркові знову довелося повернутися до села. здається, він сповна осмислив своє байдуже та пихате ставлення як до природи, так і до людей. щоб випривитися в очах інших дітлахів, батьків, а головне у власних, він старанно виховував у собі почуття любові, злагоди, милосердя. хлопцю це добре вдавалося. товариші пробачили його, вони і не знали яким веселим та люб*язним може бути юрко.
Ответ дал: Гость
Орогі ціною дісталася нам перемогаі печаль і гнів залишилися про війнупо щоці сльоза катілася у дідавід сім'ї висіло фото на стіні.не зломили духу нашого солдатавсю війну пройшов і перемігтільки вдома, де він жив коли - тоне було і не було могил.з фотографії очі дружини дивилисядочка тягнула рученьки до батькаа у вухах слова, слова дзвенілиі бігли сльози по обличчю.папа, папочка рідний, де ти? я боюся, ну чому вогонь? ! чому тут всі стоять роздягненічує голос - донечку не чіпай! відомсти за нас, за всіх, коханий! за тебе я господа прощущоб ти був завжди непереможнийчи не прости ти цього ворогові.дорогою ціною дісталася нам перемогаі печаль і гнів залишилися про війнупо щоці сльоза катілася у дідавід сім'ї висіло фото на стіні.
Популярные вопросы