Скласти план до легенди "як виникли карпати"

Як виникли карпати колись на нашій землі була величезна рівнина, вкрита травами, деревами; по ній протікали струмки та річки, багаті на рибу. усім цим володів велетень силун. він добре вмів господарювати, мав багато черід корів, волів, отари овець, стада свиней. а гусей та качок, курей просто не злічитиі  палац у силуна був із мармуру, шпилі сягали до хмар. замість ліжка у нього — золота колиска, вдень відпочивав у срібному кріслі.  слуги обробляли землю, годували худобу, примножуючи багатство велетня. самі ж тулилися в землянках, а кидати роботу не сміли. так до кінця життя й були кріпаками.  був серед челяді хлопець карпо дністровський, який прийшов з берегів дніпра ще десятилітнім, щоб працювати й бідній матері. добре працював карпо, ще й іншим . за це його всі полюбили. пройшло десять років, і карпо вирішив повернутися додому.  побачивши силуна, парубок сказав йому, що хоче отримати свою платню й піти до матері. до цього ще ніхто не насмілювався так робити, тому пан дуже розлютився. схопив він карпа, подняв і вдарив об землю так, що аж яма утворилась. але слузі нічого не сталося, він відчув від матінки-землі непереможну силу, схопив велетня і вдарив ним об землю так, що той опинився у підземній печері. став силун вибиратися, бити ногою в земну кору, а та не піддається, тільки вигинається. так і утворилися гори, а найвищі там, де гуцулыцина.  уранці наймити побачили, що навколо постали лише гори, а панський палац провалився у прірву, яка одразу ж заповнилася водою й утворилося озеро. назвали його синевір. горам на честь карпа дали назву карпати. люди залишилися там жити й працювати.  силун і тепер не стих під землею, все пробує вибратися, але не має такої сили, бо постарів.  легенда пояснює назву гір карпат, уславлюючи при цьому богатирів, захисників простих людей, таких, як карпо. злих панів, що знущалися над кріпаками, народна фантазія покарала тим, що загнала під землю. інколи в горах бувають землетруси, які люди пояснювали тим, що це силун намагається вирватися з печери, куди його загнав сміливий і сильний парубок карпо.

"п'ятнадцятирiчний капiтан" є одним з найзахопливіших творів жюля верна. у цьому пригодницькому романі поступово розкривається характер діка сенда, п’ятнадцятирічного хлопчика, який зміг подолати труднощі, показавши найкращі людські риси - рішучість, мужність,   розумність, відповідальність.  дік виріс сиротою, але не озлобився на світ, а, навпаки, прагнув досягти своєї мети. він мріяв про море і далекі подорожі до невідомих країн. одного дня йому пощастило: діка побачив судновласник містер уелдон, вразився кмітливістю та недитячою серйозністю хлопчика і згодом запропонував йому стати матросом на його судні ”пілігрим”. дік ще не знав, що на нього чекає безліч випробувань у відкритому морі та африканських джунглях. коли капітан та екіпаж корабля фатально загинули, хлопець приймає відповідальне рішення: замінити гуля і завершити мандрівку. підступний работорговець негору збиває п'ятнадцятирічного капітана з курсу і вони до африки. дік сенд виявив себе рішучим і відповідальним. навіть після крушіння шхуни він залишався капітаном, від його рішень залежали життя людей. потім, вже на острові, дік зрозумів, що серед команди був зрадник, після чого вони у полон. але хлопець стійко долає всі перешкоди і рятує своїх друзів від работорговців, завдяки своїй сміливості та рішучості. незважаючи на свій молодий вік, п’ятнадцятирічний дік – це дуже доросла людина, здатна брати на себе відповідальність не тільки за свої вчинки, а й за інших людей. він - справжній герой, бо дік сенд був готовий пожертвувати собою заради того, щоб виручити екіпаж з біди. такі риси характеру дуже цінуються во всі часи.