Яв романі розгортається на півдні україни. в центрі розповіді - доля старого майстра вузлов'яза з парусника «оріон» (існує реальне вітрильне судно «товариш») андрона ягнича, його юної племінниці медсестри інни ягнич, історія її любові. життя на сторінках «берега любові» постає хоч і в романтичному осяянні, але корені його земні, реальні. починаючи від невтішної картини запалу хлібів, крилатого лету «оріона», монументальних образів ягнича й чередниченка, світлої, золотистої постаті інни й до трагедії сім'ї веремієнків -все це взято з реального буття степовиків, котрі пізнають у романі і свої краї (кураївка так нагадує чулаківку в пониззі дніпра), і своїх земляків.
Спасибо
Ответ дал: Гость
мело, крутило по землі, що було сили. свіча горіла на столі, свіча горіла. немов безжурний рій комах, так сніг лапатий летів знадвору попід дах, просився в хату. завія креслила на склі круги та стріли. свіча горіла на столі, свіча горіла. наверх у зблисках вогняних злітали тіні. сплетіння рук, сплетіння ніг, шляхів сплетіння. додолу впали — чути тріск — два черевички. слізьми на сукню капав віск — плакала свічка. і все губилося в імлі холодній, білій. свіча горіла на столі, свіча горіла. війнуло з покутя — й вогонь, здійнявши крила, жар від розпечених долонь живив щосили. хурделі люті були й злі, яке їм діло, що десь на нашому столі свіча горіла.
Ответ дал: Гость
украінці здавна навчалися прикрашати вишевкою рушники,скатертини,сорочки,і т.д.кожен край мав свої візерунки. кожна госпадиня повина була вміти вишивати вишевкою.обовьязково дівчата вишивали собі весільні рушники.а мати намагалаль як най кращє прикрасити вишивкою одяг своєї родини. обовьязково вишивали тільки на білій тканини,червоними та чорними кольорами.тому що кольори вишивки мали свое значення.вишиванка це гордість країни.дуже шкода що зараз не носять нашу українську вишиванку.
Популярные вопросы