Тема стихотворения поезда в Суздаль

1) автор (игорь северянин) советует не завидовать чужому счастью, а разделять его. зависть деструктивна, она отвлекает от борьбы за собственные успехи.

кроме этого, автор говорит о непостоянности успеха. еще мудрый омар хайам говорил - "не завидуй тому, кто силѐн и богат, за рассветом всегда наступает закат". эта тема всегда актуальна.

2) северянин использовал замечательную метафору "пусть его достатки, пусть его удачи у  твоих сандалий не сотрут ремней".

а также эпитеты (на пример, бодро двигаться, широко улыбаться) и тавтологию (смейся шумным смехом).

прости, я всегда был слабоват с различением художественных приемов, поэтому написал только три))

на передньому плані - дівчинка на темній перекладині паркану.  за її спиною прозоро-блакитне небо з легким маревом хмаринок і травинки вицвілого луки, намічені тонким пензлем.сонячні рефлекси на блакитному платті немов прагнуть розчинити матерію в нескінченному, просякнутому сонцем просторі.  вільна, виконана жвавості поза дитини, капелюшок, смішно закріплена під підборіддям чорною стрічкою, гра сонячних зайчиків на обличчі і шиї дівчинки, весь її завзятий вигляд ніби втягують нас у чарівний світ дитячих вражень і мрій.  художник створив незабутній образ дитинства, пройнятий почуттям захвату, подивом перед красою життя.  як писав рєпін в одному з листів п. м. третьякову: "дівчинку на сонці слід назвати" бабка ": і за кольором, і по руху, і по положенню вона підходить під цю назву".

ну потому что алеко не знал что такое свобода он жил в городе а к цыганам пошол что бы укрытся от закона , а на приступление пошол потому что думал что так будет правильние