Какой совет рубинштейн дал маленькому юре (из рассказа тапер

это письмо мальчику.лидии михайловне его было жаль.и она нашла способ хоть как то мальчику.

одного разу, в останній день семестра, ми з друзями пішли на замок. на горі, під замком є закинута тур. база, і дві багатоетажні будівлі. ми там гралися, сміялися, жартували, раділи останньому дню в семестрі. і ось ми вирішили піти в одну з багатоетажок. ми знаємо що там нікого нема, і вона давно покинута. коли ми підходили то побачили світло в одній із кімнат другої будівлі, вона була дальше від першої. ми зупинилися. стоїмо. і ось відкриваються двері того будинку, виходить дід. ми не знаємо хто то був, можливо охоронець, можливо зовсім випадкова людина, але ми налякалися, і що духу тікали звідти.

p.s. якщо написати що то було темного, морозкого вечора. лампочка блимала, і по стінам ходили тіні. буде страшніше

стихотворение состоит из четырёх строф. они связаны между собой не только по смыслу, но и интонацией. кажется, что первая строфа как бы плавно и играючи переходит во вторую и так далее.

«люблю грозу в начале мая,

когда весенний, первый гром,

как бы резвяся и играя,

грохочет в небе голубом».

так звучит начало стихотворения, и я сразу представляю себе весну с радостным, весёлым дождём и первым громом. это творение не имеет адресата, но здесь есть лирический герой- автор. он представляется нам как рассказчик, который воспевает природу, её весеннюю красоту и величие. внутренний мир героя переполнен радостью и восторгом. герой стихотворения открывает неповторимую красоту не только очевидных, но и скрытых от обычного глаза явлений

сладкий сон - хороший сон

мертвый сон - крепко спит и не разбудишь