Титов роман "Проходчики",нужно краткое содержание и все герои. Только именно роман "Проходчики" ​

откуда появилось такое название – «параллели судеб»? каждый из нас идёт по жизни своей дорогой, случается много и хорошего, и сложного на этом жизненном пути, когда испытываешь счастье и печаль, радость и огорчение, а иногда приходится переносить в одиночестве сильные душевные боли. у каждого человека своя судьба. и всё, что приходится в ней пережить, кажется каждому из нас чем-то особенным, чего не случается с другими. но мы все так устроены, что не можем жить вне общества, а потому судьбы наши подобно прямым линиям проходят параллельно, как в эвклидовой , – но обязательно когда-нибудь и где-нибудь они пересекутся согласно лобачевского.

чистая совесть- спокойная совесть(когда не за что стыдиться) зажиточный человек- богатый человек

человек, не умеющий верить и ждать ничего не добьется.

  людина вчиться у природи жити у гармонії. в гармонії з оточуючими, в гармонії з самим собою та в гармонії з тією ж природою.

    людина вчиться довго та болісно.вчиться на своїх помилках.вчиться на своїх спостереженнях, думках, висновках. вчиться жити в злагоді та мирі. вчиться прощати, поступатися, забувати, повертатися, жаліти, любити не зважаючи ні на що. вчиться жити скромно, задовільняючись тим , що має. вчиться цінувати красу сьогоднішнього дня , яку не можна буде побачити завтра. вчиться робити те, що можна сьогодні, бо не можна буде  це  вже зробити завтра.

  природа навіть не зауважує того, що ми почерпаємо від неї. напевно для того і створив її бог творець прекрасною, багатогранною, мальовничою, чарівною, рішучою, впевненою, досконалою, постійною, відвертою, ніжною, простою, загадковою,

  вона створена для нас , а ми для неї ! це великий задум творця, та великий дар для нас. та, часто, ми не вміємо, не можемо, не хочемо користуватись цим задумом. ми шукаємо, що самі .винаходимо, мучимось, страждаємо, розчаровуємось. а все так ось вона природа, завжди готова нам і навчити.