20- Твір-роздум 16 речень велике вміння прощати!" (за повістю "Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера" Ярослава Стельмаха).​

я вважаю, що не можливо виправдати коханням зраду. можна віддати своє життя, але чи можна щоб інші розраховувалися за те, що ти бажаєш володіти жінкою? коли б він вивів її з облоги, можливо, навіть її близьких, але ж не віддати на погибель брата, батька та стільки співвітчизників!  

  не думаю, що можливо залишитися людиною і спати спокійно в обіймах жінки, за яку так розрахувалися. все одне прокляне життя, коли трохи розійдеться марево пристрасті. тому вчинок тараса, мені здається , меньш жахливим. це як дати спокій людині приреченній на страшні страждання.

  любов ніколи не виправдає жертовності інших через твоє бажання. любов сама загине поряд, чим залишиться жити на довгі роки. любов - це настільки велике почуття, що поряд з   нікчемністю та зрадою не може існувати.

жили-были два хомячка. один был трудолюбивый, а другой ленивый. жили они рядом друг с другом набольшом поле. целое лето друзья веселились и играли. но вот пришла везде похолодало и хомячкам нужно было набирать запасы на зиму. первый хомячок начал готовиться как только стали желтеть листья, а другой друг смеялся над ним и резвился. но вот пришла зима. первый хомяк сидел в своём домике. ему было тепло и сыто, но второй уже давно сьел свои малые запасы и сидел в холоде и в голоде. когда дружку совсем не стало что есть он пришёл к своему соседу и попросил приют, второй его прогнал со словами: "делу время, а потехе час". вот откуда взялась эта пословица.    

костылин в плену целыми днями сидел в сарае и ждал, когда за него выкуп. у костылина на было выдержки и мужества, он раскис и пал духом. надеялся костылин не на себя, а на из дома. из-за того, что он всё время лежал в сарае и ослаб, из-за этого сорвался их первый побег. во второй раз костылин отказался бежать и жилин совершил побег один. ему в этом хозяйская дочь дина.