"Візьміть відповідальність на себе"
твір на суспільно - політичну тему

Візьміть відповідальність на себе просто зараз — і Ви перетворите цю землю на діамант.

С. Вакарчук

Буду я навчатись мови золотої

Публіцистичний стиль (від латин, publicus — суспільний, народний) — це стиль мовлення, який використовується в різних сферах суспільного життя: у газетах і журналах, на телебаченні й по радіо, у публічних політичних виступах, у діяльності партій та громадських об'єднань.

Характерні ознаки стилю: точність, конкретність, обґрунтованість; послідовність; логічність викладу; емоційність; образність; закличність; загальнодоступність.

Мета публіцистичного стилю — інформування, передача суспільно значущої інформації з одночасним впливом на читача, слухача, переконанням його в чомусь, навіюванням йому певних ідей, поглядів, спонуканням до певних вчинків, дій.

Жанри публіцистики — стаття в газеті, журналі, нарис, репортаж, інтерв'ю, фейлетон, ораторське мовлення, судова промова, виступ по радіо, телебаченню, на зборах, доповідь.

738. Прочитайте вислови. Якою темою вони об'єднані? До чого закликають автори?

1. Не дивіться на Україну як на землю своїх батьків. Дивіться на неї як на землю своїх дітей (С. Вакарчук). 2. …Юнацькі руки молоді. Вам добре б тішитись в труді. Тесать, копать, залізо б гнути, садити сад, зелені рути, плоти гонити по воді (А. Малишко). 3. …До праці, молоді приятелі, до інтенсивної, невсипущої праці над собою самими! Здобувайте знання, теоретичне й практичне, гартуйте свою волю, виробляйте себе на серйозних, свідомих і статечних мужів, повних любові до свого народу і здібних виявляти ту любов не потоками шумних фраз, а невтомною, тихою працею. Таких мужів потребує кожда нація і кожда історична доба… (І. Франко) 4. Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе. Мріяти й шукати, доки жити, шкварити байдужість на вогні!.. А якщо відкрию вже відкрите, друзі! Ви підкажете мені… (В. Симоненко)

• Чи можна вважати звернення Івана Франка «інструкцією» для сучасної молоді? Чи не втратило з часом воно свою актуальність?

739. Прочитайте поради Святослава Вакарчука молоді.

Саме ви, а не хтось інший, зможете змінити траєкторію розвитку нашої Батьківщини. Що для цього порадив би зробити я: 1. У кожного з вас має бути велика мета. Закрийте очі. Подумайте кожен про своє, чого більшого ви хотіли б досягнути. Спробуйте візуалізувати це для себе. Шимон Перес

говорив: Dream Big! Мета має бути дійсно великою. Не мрійте про грошове багатство, мрійте про велике.

2. Повірте в себе. Якщо ви не повірите в себе, ніхто у вас не повірить. Ви маєте бути щиро впевнені і вірити в те, що у вас і у всіх нас вийде.

3. Не мисліть короткостроково та лінійно. Думайте на перспективу — світ може розвиватися експоненціально.

4. Йдіть та робіть. Відразу після цієї зустрічі. Ніхто, крім вас не зробить. Ніхто. Немає царя, президента, прем’єра, який би замість вас щось зробив. Будівництво своєї країни та досягнення великої мети — це кропітка та щоденна праця. Це як будівництво стартапу. Ніхто не виграє мільярд доларів у лотерею. Не потрібно чекати перемоги при першій ітерації. Можливо, вам доведеться спробувати десятки, сотні разів. Та ви маєте вірити, що у вас все вийде!

5. Більше віддавайте. Віддавайте частину свого серця, часу, думок, ідей. Діліться. Ми взагалі живемо в open world. І я хочу, щоб Україна такою і була — відкритою. З відкритими даними.

6. Будьте послами своєї країни, де б ви не були. Позитивне реноме держави суттєво пришвидшує і реальний успіх.

Ви Завтра UA. Це три різні слова. Дуже сподіваюсь, що вони будуть пов’язані між собою. Це залежить лише від вас.

• Поясніть значення слів експоненціально, ітерація, реноме, стартап.

• Поширте думку «Саме ви, а не хтось інший, зможете змінити траєкторію розвитку нашої Батьківщини» власними аргументами.

740. Використовуючи довідкову літературу або інтернетні джерела, виконайте етимологічний аналіз слів молодий і майбутнє.

Объяснение:

слово «олень» впервые встречается в языке с xii в., в xv в. появилось прилагательное «олений».

и вот  ротшильд  , отвергнув флейту  , играет теперь на скрипке якова ту его печальную, щемящую мелодию, а люди охотно слушают музыку и плачут. почти весь рассказ  “скрипка ротшильда” - это поток мыслей семидесятилетнего злого и завистливого накопителя, который вдруг под влиянием определенных событий сознает, что потерял собственная и чужая жизни, тоскует, раскаивается и умирает. вмешательство автора в раздумья, воспоминания, нехитрые философские соображения героя минимальное. авторское слово, конечно, есть, и при внимательном чтении можно даже заметить кое-что в мыслях якова иванова, который глубже и мудрее от него. но вообще писатель  психологически точно показывает трудное, мучительное пробуждение в заскорузлой, почти мертвой душе совести и таких человеческих чувств - жалости, тоски по неосуществленному, раскаяние.

в этом аспекте заглавие рассказа приобретает новый смысл. на протяжении всего повествования скрипка принадлежит якову. причём она принадлежит ему не только материально, как мы узнаём по ходу развития действия, она составляет основную, большую часть внутреннего мира героя, его души. передавая скрипку ротшильду, который в силу глупых и умозрительных убеждений всегда вызывал у якова неприязнь, он передаёт ему свою душу. избавившись от лжеубеждений, освободившись от предрассудков, яков обретает ту народную, житейскую мудрость, которую предполагал в начале рассказа его портрет. сочиняя мелодию и передавая её вместе со скрипкой ротшильду, как наследство, яков подтверждает идею бессмертия человеческой души. скрипка, доставшаяся ротшильду, – это памятник якову, постоянное напоминание о нём. называя произведение «скрипка ротшильда», чехов называет его «душа якова».