Сочинение на тему как маша миронова повлияла на становление характера п. гринева

  думаю,что так..и.с. тургенев муму 

"барин до того одичал, что"с головы до ног оброс волосами, ногти сделались, как железные, он утратил даже способность произносить членораздельные звуки. но хвоста ещё не приобрёл". нарушилась жизнь без крестьян и в самом уезде: "податей никто не вносит, вино в кабаках никто не пьёт"."нормальная"жизнь наступает в уезде только тогда, когда в него возвращаются мужики. в образе этого одного помещика салтыков-щедрин показал жизнь всех господ в россии. и завершающие слова сказки обращены к каждому помещику: "раскладывает гранпасьянс, тоскует по прежней своей жизни в лесах, умывается лишь по принуждению и по временам мычит." и возможно потому что так называли главного героя.

во-первых, олицетворение: шум идет-гудет; ветер качнет, поднимет ; зима ревет; сады шумят; весна подкралася ; лепечут песню липы и березы; шумит

сравнение: пыль, как облако   ; песня-вьюга зимняя ; как молоком облитые

метафора: зеленый шум (первая весенняя зелень) , зима косматая (пушистость снега)

эпитеты : дума лютая; теплым солнышком

тавтология - неоднократное повторение:

                                                          идет- 

  людина вчиться у природи жити у гармонії. в гармонії з оточуючими, в гармонії з самим собою та в гармонії з тією ж природою.

    людина вчиться довго та болісно.вчиться на своїх помилках.вчиться на своїх спостереженнях, думках, висновках. вчиться жити в злагоді та мирі. вчиться прощати, поступатися, забувати, повертатися, жаліти, любити не зважаючи ні на що. вчиться жити скромно, задовільняючись тим , що має. вчиться цінувати красу сьогоднішнього дня , яку не можна буде побачити завтра. вчиться робити те, що можна сьогодні, бо не можна буде  це  вже зробити завтра.

  природа навіть не зауважує того, що ми почерпаємо від неї. напевно для того і створив її бог творець прекрасною, багатогранною, мальовничою, чарівною, рішучою, впевненою, досконалою, постійною, відвертою, ніжною, простою, загадковою,

  вона створена для нас , а ми для неї ! це великий задум творця, та великий дар для нас. та, часто, ми не вміємо, не можемо, не хочемо користуватись цим задумом. ми шукаємо, що самі .винаходимо, мучимось, страждаємо, розчаровуємось. а все так ось вона природа, завжди готова нам і навчити.