1. Лірична героїня з поезії «Давня весна» дорікає весні, тому що вона А завдає їй болю та страждань
Б примушує працювати на землі
В забула про неї
Гнавіює неприємні спогади

Хоча назва вірша налаштовує на сприйняття картини природи, описи природи у Лесі Українки ніколи не були самоціллю: в них завжди присутня людина зі своїм внутрішнім світом. У поезіях видатної поетеси пейзажні мотиви поєднуються з філософськими ("Хвиля"); філософськими та інтимними ("Стояла я і слухала весну"), інтимними ("Давня весна").

Літературознавчі словники визначають ліричного героя як друге ліричне "Я" поста. Хоч це поняття умовне, будь-яка поезія є втіленням думок і переживань автора. Хоча ліричного героя не можна ототожнювати з автором, з його душевним станом — він живе своїм життям у новій художній дійсності, між ними все ж існує естетична єдність, певний естетичний ідеал, виражений у тексті віршованих творів.

Лірична героїня Лесі Українки разом з внутрішнім світом самої поетеси містить у собі також естетичний досвід певного покоління письменників. У випадку і Лесею це досвід борців за національну культуру України.

ти не забивай: ти всегда в ответе за всех, кого приручил.

больше я сама не писала в зошиті в себе. мені поставили 10 ів.

жил-был мальчик вова. он с радостью пришел в первый класс и в начальной школе учился хорошо. но потом учиться становилось все труднее и труднее. он начал прогуливать занятия и часто не выполнял , поэтому успеваемость его ухудшилась. с каждой четвертью он учился все хуже и хуже.после очередной контрольной учительница   ему сказала: "чем дальше в лес, тем больше дров".   в выпускном классе вова пытался наверстать упущенное, но было уже поздно. хорошо учиться нужно с самого начала. : )