Параунальны анализ верша Якуба Коласа "Ручэй" и апавядання Тараса Хадкевича "Крыничка"

пам’ять серця про грізну війну

слово «війна» завжди викликає у мене асоціації з кровопролиттям, стражданнями, холодом та голодом. друга світова війна, в якій брала участь 61 країна, а це приблизно 80 відсотків всього населення землі,   мала величезний вплив на долю людства.   воєнні дії відбувалися впродовж 40 місяців на територіях 40 країн. усього було мобілізовано 110 мільйонів чоловік по всьому світу. за весь період війни людські втрати досягли 50-55 мільйонів чоловік, з них на фронтах загинуло 27 мільйонів людей.

війна в пам’яті тих, кому довелося її пережити назавжди залишиться тяжким спогадом. багато книжок написано про цей тяжкий період історії. моїм головним джерелом інформації про події того часу служать телепередачі, фільми та книжки, а не розповіді моїх близьких, які на власні очі бачили війну.

мій прадід, наприклад, пройшовши всю війну і отримавши два поранення, ніколи не любив розповідати мені про те, що йому довелося пережити.  

перед святом дня перемоги мій прадід діставав свою фронтову шинель з безліччю медалей. він завжди мовчки, зі сльозами на очах дивився на свої нагороди. по його обличчю можна було здогадатися, де були його думки. інколи прадід починав розповідати якусь фронтову історію, але обривав свою розповідь на половині і ніколи вже її не продовжував.       я часто замислювався, чому він не розповідає мені про свої подвиги, про своїх бойових товаришів, про поранення. напевно тому, що він прагне назавжди позбутися тих тяжких спогадів. спогади про війну, це також спогади про загибель фронтових товаришів, про страждання дітей, про голод та холод. тільки тепер я розумію, що ці спогади були для нього дуже важкими.

я низько вклоняю голову перед подвигами людей. світла вам п’ямять та низький уклін!

в одном королевстве жила бедная девушка по имени златовласка.родители ее ничего не имели кроме небольшой заброшенной мельницы.

однажды они послали златовласку в чащу за и грибами.во время этой прогулки она мечтала о том,что когда нибудь ее родители будут жить в достатке и счастье.думая об этом она даже расплакалась.

мимо пролетала добрая волшебница исполняющая любые желания.услышав плач девушки,она подлетела к ней по ближе и спросила:

-девушка,почему ты плачешь?

-я вспомнила о своих родителях и мне стало их жаль.

-быть может,я смогу тебе.у меня есть волшебная палочка и шкатулка с желаниями.стукни по шкатулке палочкой и твое желание обязательно исполнится.

от скромности златовласка отвернулась,но захотела волшебницу.а той и след простыл.

теперь она полная радости сказала:

шкатулка,верни меня в мой дом к родителям исделай так,чтобы они стали жить в доставке.когда златовласка вернулась,она увидела больше,чем ожидала.перед ней стоял огромный дом с прекрасными окнами и расписными стенами.

в то время олодой принц собирался поозотиться.принц проезжав мимо дома златовласки,заметил ее и влюбился с первого взгляда.златовласка тоже егозаметила и тоже влюбилась.тогда   он подъехал к дому и сказал: о прекрасная девушка,что поразила меня,выйди за меня и я охотно исподнюю твои желания.

да,я согласна выйти за тебя.

был назначен день свадьбы.на свадьбу были приглашены все родственники молодоженов.и с тех пор все они жили долго и счастливо.

жил-был мальчик вова. он с радостью пришел в первый класс и в начальной школе учился хорошо. но потом учиться становилось все труднее и труднее. он начал прогуливать занятия и часто не выполнял , поэтому успеваемость его ухудшилась. с каждой четвертью он учился все хуже и хуже.после очередной контрольной учительница   ему сказала: "чем дальше в лес, тем больше дров".   в выпускном классе вова пытался наверстать упущенное, но было уже поздно. хорошо учиться нужно с самого начала. : )

к герасиму относились по всякому: некоторые его боялись, некоторые считали пьяницей, а некоторые уважали и восхищались его тягой к жизни. он был добрым, старался нисмотря на потерю слуха и голоса жить в полную силу и необижаться на насмешками.