мне нужен 5 - ти секундный пересказ Шмелев страх

Объяснение:

Рассказ Ивана Шмелева «Страх» был написан в 1937 году.

Повествование ведется от лица маленького мальчика, который живет с матерью, двумя старшими сестрами и старшим братом. Отец его около года, как умер.

Как становится понятно из текста, события происходят в определенный день – 13 марта 1881 года. В этот день был убит российский император Александр II.

Мальчика не покидает общее ощущение тревоги, которое витает в воздухе. Он напуган и почти ничего не понимает. Его речь состоит из обрывочных фраз и слов: «энти», «мигилисты», «химия», «петропавловка», «злое дело» и т.п.

«Как же мы теперь без царя? - думает мальчик. – Придут «мигилисты», пустят всех под нож и покорят своей воле…»

Он видит жандармов, скачущих по улице, пристает к дворовым, к няне, к старому кучеру Антипу – когда же придут враги? В его расспросах страх и чисто мальчишеское восхищение опасностью.

«Главное дело, - как поясняет ему богобоязненный Антип, - успеть поцеловать «присягу». Ту, что в церкви лежит, на золотых листах».

И все домашние едут в церковь. Теперь, как заключает мальчик, у нас новый царь, и резать нас никто не придет.

Этот рассказ – попытка с детского восприятия и речи передать настроения небольшого семейства в условиях кардинальных перемен, пришедших в Россию в конце XIX века.

"изумруд"

1) прекрасная лощадь изумруд. дежурный конюх.

2) кобылка щеголиха.

3) борьба между двумя лощадьми.

4) хороший старик - назр.

5) корм-как напоминание.

6) красная заря над землей. низкий ароматный луг.

7) изумруд на иподроме

8) проминка лошадей.

9) изумруд - полная рысь.

10) два жеребца(врага) встретились лишь вдовоем на иподроме.

11) изумруд дома

12) воспоминания о бегах

13) овес, отравивший изумруда.

14) все исчезло, навсегда..

що таке честь? що вона значить у житті людини? чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? честь — це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану а також власне почуття гордості. без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. а торгувати честю й гідністю заради високого титулу — це безглуздя. я вважаю, що людина без честі буде лише «знижувати планку» свого статусу в суспільстві.я хочу розглянути цю проблему, аналізуючи поведінку пана журдена — головного героя комедії мольєра «міщанин-шляхтич».по-перше, я вважаю, що людину без честі не будуть поважати оточуючі, і така людина буде виглядати дуже жалюгідно. згадаймо, наприклад, посвячення пана журдена в неіснуючий сан «мамамуші» — він настільки хотів стати вищим за станом, що загубив власне «обличчя», гідність. його ніхто не сприймав, як він того хотів. пан журден сам із себе зробив посміховисько.по-друге, таку людину будуть використовувати задля своїх корисливих цілей інші. так граф дорант, знаючи, що пан журден має багато грошей, часто позичав у нього «кругленьку» суму й не збирався віддавати борг. граф, як і його дружина дорімена, зневажав журдена, як тільки може дворянин зневажати буржуазію, у той час, як останній вважав цих аристократів своїми друзями, і мало того — навіть боявся їх, благоговійно дивлячись на них знизу вверх. журден ніколи не суперечив графові доранту, адже хотів бути ближче до такого бажаного й такого далекого аристократичного світу.зневажають і дурять журдена і вчителі, а він вірить їм і платить гроші лише за гарні слова. до того ж журден, зовсім загубивши голову, намагається видати доньку за першого ліпшого аристократа, не підозрюючи, як непривабливо це виглядає в очах оточуючих. він не слухає нікого, непохитно, як осел, відстоює свою точку зору, і робить це завжди, навіть якщо зовсім неправий.отже, засліплений зовнішньою привабливістю аристократичного світу, журден втрачає свою честь і гідність. це безглузде прагнення стати аристократом позбавило його здатності міркувати тверезо й зробило посміховиськом. мольєр висміює самоприниження та відсутність гідності в журдена, адже вважає, що здоровий глузд і щирість завжди перемагають.