на передньому плані - дівчинка на темній перекладині паркану. за її спиною прозоро-блакитне небо з легким маревом хмаринок і травинки вицвілого луки, намічені тонким пензлем.сонячні рефлекси на блакитному платті немов прагнуть розчинити матерію в нескінченному, просякнутому сонцем просторі. вільна, виконана жвавості поза дитини, капелюшок, смішно закріплена під підборіддям чорною стрічкою, гра сонячних зайчиків на обличчі і шиї дівчинки, весь її завзятий вигляд ніби втягують нас у чарівний світ дитячих вражень і мрій. художник створив незабутній образ дитинства, пройнятий почуттям захвату, подивом перед красою життя. як писав рєпін в одному з листів п. м. третьякову: "дівчинку на сонці слід назвати" бабка ": і за кольором, і по руху, і по положенню вона підходить під цю назву".
но ленский, не имев конечно охоты узы брака несть, с онегиным желал сердечно знакомство покороче свесть. они сошлись. волна и камень,стихи и проза, лед и пламеньне столь различны меж собой. сперва взаимной разнотой они друг другу были скучны; потом понравились; потомсъезжались каждый день верхом, и скоро стали неразлучны. так люди (первый каюсь я) от делать нечего друзья.
Популярные вопросы