Мы видим как наш герой набираясь опыта постепенно взрослеет но не теряет свои главные качества. Какие?
Почему люди забыли о подвиге отца?(Сказание о Кише)

сонет № 74

когда меня отправят под арест без выкупа, залога и отсрочки, не глыба камня, не могильный крест - мне памятником будут эти строчки.  ты вновь и вновь найдешь в моих стихах все, что во мне тебе принадлежало. пускай земле достанется мой прах, - ты, потеряв меня, утратишь мало. с тобою будет лучшее во мне. а смерть возьмет от жизни быстротечно осадок, остающийся на дне, то, что похитить мог бродяга встречный, ей - черепки разбитого ковша, тебе - мое вино, моя душа. перевод с.маршака

царевна была добрая и трудолюбивая.желала людям только добра.

що таке честь? що вона значить у житті людини? чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? честь — це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану а також власне почуття гордості. без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. а торгувати честю й гідністю заради високого титулу — це безглуздя. я вважаю, що людина без честі буде лише «знижувати планку» свого статусу в суспільстві.я хочу розглянути цю проблему, аналізуючи поведінку пана журдена — головного героя комедії мольєра «міщанин-шляхтич».по-перше, я вважаю, що людину без честі не будуть поважати оточуючі, і така людина буде виглядати дуже жалюгідно. згадаймо, наприклад, посвячення пана журдена в неіснуючий сан «мамамуші» — він настільки хотів стати вищим за станом, що загубив власне «обличчя», гідність. його ніхто не сприймав, як він того хотів. пан журден сам із себе зробив посміховисько.по-друге, таку людину будуть використовувати задля своїх корисливих цілей інші. так граф дорант, знаючи, що пан журден має багато грошей, часто позичав у нього «кругленьку» суму й не збирався віддавати борг. граф, як і його дружина дорімена, зневажав журдена, як тільки може дворянин зневажати буржуазію, у той час, як останній вважав цих аристократів своїми друзями, і мало того — навіть боявся їх, благоговійно дивлячись на них знизу вверх. журден ніколи не суперечив графові доранту, адже хотів бути ближче до такого бажаного й такого далекого аристократичного світу.зневажають і дурять журдена і вчителі, а він вірить їм і платить гроші лише за гарні слова. до того ж журден, зовсім загубивши голову, намагається видати доньку за першого ліпшого аристократа, не підозрюючи, як непривабливо це виглядає в очах оточуючих. він не слухає нікого, непохитно, як осел, відстоює свою точку зору, і робить це завжди, навіть якщо зовсім неправий.отже, засліплений зовнішньою привабливістю аристократичного світу, журден втрачає свою честь і гідність. це безглузде прагнення стати аристократом позбавило його здатності міркувати тверезо й зробило посміховиськом. мольєр висміює самоприниження та відсутність гідності в журдена, адже вважає, що здоровий глузд і щирість завжди перемагають.

3.мцыри погиб от того, что был вневоле слишком много лет, а он - человек, который любит сбвободу.

1.на свободе с новой силой раскрылась любовь мцыри к родине, которая слилась для юноши со стремлением к вольности. на воле он познал “блаженство вольности” и укрепился в своей жажде земного счастья. прожив три дня на свободе , мцыри узнал ,что он смел и бесстрашен. ощущение счастья вызвано у мцыри не только тем, что он видел, но и тем, что он успел совершить. бегство из монастыря во время грозы дало наслаждение ощутить дружбу “меж бурным сердцем и грозой”; общение с природой принесло радость (“ему было весело вздохнуть… ночную свежесть тех лесов”); в битве с барсом он познал счастье борьбы и восторг победы; встреча с грузинкой вызвала “сладкую тоску”. все эти переживания мцыри объединяет одним словом –жизнь! .