про той страшний час можна говорити неділями і місяцями. про нього написано і дуже багато творів , знято багато фільмів . але саме зараз я хочу розповісти про мої враження від торів про велику вітчизняну війну. я багато читала таких творів, а саме читала багато віршів. всі вони сповнені сумом і надією. надією на життя , надією на перемогу. сповнені сумом і тугою за рідними та друзями, за товаришами і просто знайомими , тугою за мирним часом, за тим часом коли не гриміли звуки розриваючихся бомб. тужать за вітчизною за мирною вітчизною. я вважаю що про той подвиг звичайнісіньких людей треба думати і писати вічно, поки живеш і цю історію своїм нащадкам. я дуже вдячна всім тим хто тоді пожертвував своїм життям задля того щоб ми зараз бачили мирне небо і ясні зорі на нім.
Ответ дал: Гость
мой самый памятный день в жизни-это день когда я первый раз пошёл в детский садик.помню как сейчас,я вхожу в игровую комнату,а там много -все играют кто во что,а меня как будто никто не одна девочка,как я потом узнал по имени-светлана,подошла ко мне и говорит-! а как тебя зовут? я улыбнулся и ответил-меня зовут саша! она взяла меня за руку и мы пошли играть! после этого случая было ещё много памятных моментов в жизни,но почему-то именно этот запал в мою душу! я часто вспоминаю его с улыбкой на лице,и чувствую себя вновь ребёнком, как много лет где сейчас эта девочка? что с ней стало? какова её дальнейшая судьба? ведь после детского сада я её больше не хочется верить,что у неё всё это действительно был и остаётся самым памятным днём в моей жизни!
Популярные вопросы