Зарубіжна література ТЕРМІНОВО потрібен сюжетний ланцюжок до твору Мандрівний замок Хаула

війна поклала свій слід на кожній людині. війна ні над ким не зжалілася.

на теперішній час ще є декілька дітей-війни. але через декілька років не залишиться для наших нащадків згадки про ті сумні часи. де загибли багато людей. де люди довіряли своє життя невідомим людям. 

у цих двох творах головні герої виживають, але їхні сім"ї загинули. вони живуть і надалі, але з великим горем на серці. яке дуже важко забути. адже там загинули їхні сім"ї. в одному творі його сім"я загинула через авіостанцію. тому що їхній будинок був близько біля автостанції. в другому творі після війни він зайшов у рідну школу, яку не впізнав. але коли він зайшов у клас, то він побачив надпис на дожці: "подорожній, коли ти прийдеш у ". це написав він на уроці. він не закінчений. тому що там не , а спарта. це дві різні сім"ї, де загинула вся сім"я крім того хто пішов на війну. це дві різні долі, яких опалила війна!

он выжил потому что не растерялся ,потому что имел жизненные знания и был хозяйственным человеком.

      стихотворение «смерть поэта» состоит из двух частей. первая часть – элегия, а вторая – сатира. в этом стихотворении лермонтов обвиняет в смерти пушкина не только дантеса, но и всё общество. по мнению лермонтова, причина гибели пушкина в том, что поэт обречён на одиночество и не мог этого вынести. он бросается в чуждый ему мир и погибает.         пушкин погиб, потому что «восстал он против мнений света…». светское общество не понимает «его свободный, смелый дар».      в первой части стихотворения лермонтов несколько строк берёт у других писателей и немного их изменяет.         вторая часть стихотворения – это ответ на суждения тех, кто оправдывал убийц поэта  вторая часть наполнена антитезами, иллюстрирующими невозможность понимания между поэтом и "светом", толпой. в первой части автор взывал к толпе, теперь обращается к поэту. по своему жанру стихотворение «смерть поэта» представляет собой смелое сочетание элегии с сатирой, впервые встречающееся в поэзии.«смерть поэта» — это речь общественного обвинителя, новый образец политической лирики, отличающийся точностью и ясностью языка. стихи поражают богатством интонации и с предельной убедительностью волнующие поэта мысли и чувства. голос лермонтова то дрожит от сдерживаемого негодования, то полон презрения, его речь то звучит грустно — лирически, то наполнена негодованием.