Що ви дізналися про головних героїв новели з опису їхнього помешкання Дари волхвів

1) счастливые часов не ; 2) минуй нас пуще всех печалей и барский гнев, и барская любовь; 3) чтоб иметь детей, кому ума не доставало? ; 4) чины людьми , а люди могут обмануться; 5) подписано, так с плеч долой; 6) и дым отечества нам сладок и приятен; 7) блажен, кто верует, тепло ему на свете; 8) что за комиссия, создатель, быть взрослой дочери отцом; 9) дома новы, а предрассудки стары; 10) ах, злые языки страшнее пистолета; 11) все врут календари; 12) служить бы рад, прислуживаться тошно; 13) не надобно другого образца, когда в глазах пример отца; 14) а судьи кто? 15) к военным людям так и льнут, а потому, что патриотки; 16) шел в комнату, попал в другую; 17) ученье – вот чума, ученость – вот причина; 18) да хоть кого смутят вопросы быстрые и любопытный взгляд.

що таке честь? що вона значить у житті людини? чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? честь — це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану а також власне почуття гордості. без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. а торгувати честю й гідністю заради високого титулу — це безглуздя. я вважаю, що людина без честі буде лише «знижувати планку» свого статусу в суспільстві.я хочу розглянути цю проблему, аналізуючи поведінку пана журдена — головного героя комедії мольєра «міщанин-шляхтич».по-перше, я вважаю, що людину без честі не будуть поважати оточуючі, і така людина буде виглядати дуже жалюгідно. згадаймо, наприклад, посвячення пана журдена в неіснуючий сан «мамамуші» — він настільки хотів стати вищим за станом, що загубив власне «обличчя», гідність. його ніхто не сприймав, як він того хотів. пан журден сам із себе зробив посміховисько.по-друге, таку людину будуть використовувати задля своїх корисливих цілей інші. так граф дорант, знаючи, що пан журден має багато грошей, часто позичав у нього «кругленьку» суму й не збирався віддавати борг. граф, як і його дружина дорімена, зневажав журдена, як тільки може дворянин зневажати буржуазію, у той час, як останній вважав цих аристократів своїми друзями, і мало того — навіть боявся їх, благоговійно дивлячись на них знизу вверх. журден ніколи не суперечив графові доранту, адже хотів бути ближче до такого бажаного й такого далекого аристократичного світу.зневажають і дурять журдена і вчителі, а він вірить їм і платить гроші лише за гарні слова. до того ж журден, зовсім загубивши голову, намагається видати доньку за першого ліпшого аристократа, не підозрюючи, як непривабливо це виглядає в очах оточуючих. він не слухає нікого, непохитно, як осел, відстоює свою точку зору, і робить це завжди, навіть якщо зовсім неправий.отже, засліплений зовнішньою привабливістю аристократичного світу, журден втрачає свою честь і гідність. це безглузде прагнення стати аристократом позбавило його здатності міркувати тверезо й зробило посміховиськом. мольєр висміює самоприниження та відсутність гідності в журдена, адже вважає, що здоровий глузд і щирість завжди перемагають.

принимаю : печорин - сильная, волевая натура, духовно развитая.

отвергаю: его характер и его поступки противоречат друг другу. например, с одной стороны, печорин - скептик, разочарованный в жизни человек, с другой - человек, полный жизненных сил и энергии.   противоречия в характере печорина прослеживаются в его отношении к женщинам: свое внимание к ним он объясняет тем, что жаждет власти и т.п. в то же время он способен на глубокую любовь. об этом говорит его отношение к вере:   «одну минуту, ещё одну минуту видеть её, проститься, её при возможности потерять её навеки,— пишет он,— вера стала для меня дороже всего на свете — дороже жизни, чести, счастья! »

во -первых, в заключении помещик одичал и водворение его в блага цивилизации не совсем ему стать прежним. а во-вторых, мне кажется, что помещик изначально был дикий, т.е. "некультурный", иначе бы он понимал роль крестьян в его красивой и комфортной жизни.