1. Складне речення з різними видами зв’язку називається
а) складним синтаксичним цілим;
б) складною синтаксичною конструкцією;
в) складнопідрядним реченням.
2. Складне речення з сурядним і безсполучниковим зв’язком – це
а) Загуркотіло у хмарах, і знову те гуркотіння здалося якимось залізним;
хтось там залізні бочки перекочує в небі (О. Гончар);
б) Невибагливою була верба, яка полюбляла вологі місця, через що
побутувала прикмета: “Де верба – там вода” (З посібн.);
в) Барвінок був символом дівочої честі, любові; його влітали у вінки, якими
прикрашали голови молодих на весіллі (В. Супруненко).
3. Складне речення з підрядним і безсполучниковим зв’язком – це
а) Козак живе з бідою, як риба з водою, але водночас із ним поруч привілля і
необмежена воля, тому ніколи не стерпить він приниженості і залежності (За
В. Супруненком);
б) Коли поговориш з людиною по душах, воно одразу щось там і
зворухнеться: серце не кам’яне! (О. Гончар);
в) Хоробрих у бою і вірних у товаристві козаків нагороджували звучними
прізвиськами, котрі багато до чого зобов’язували, і носили такі прізвиська з
честю ( З посібн.).
4. Складне речення із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком
– це
а) Він відчинив балкон навстіж, свіжістю вітру війнуло в обличчя, і це зовсім
зняло з душі очманіння (О Гончар);
б) Вагончик, у якому вони сиділи, виявився зручним для житла: не тісно,
затишно, і під ногами почувається палуба (О. Гончар);
в) Настрій помітно покращав: зникла ота внутрішня пригніченість, яку не
приховаєш від людей (О. Гончар).
5. Схемі [ ] : [ ] – [ ] , і [ ] . відповідає така складна синтаксична
конструкція:
а) Виявляється коли їм скрута птахи горнуться до людини вони
зовсім довіряються їй (О. Гончар);
б) Маківці легше грунт відволог запалахкотіли цвіту пелюстки і п’є стебло
трохи не луска соки землі (М. Самійленко);
в) Важко знайти переліт-траву бо вона весь час перелітає з місця на місце
зате того хто її зірвав щастя вже не залишить (З посібн).
6.Схемі[ ], і [ ] : [ ] відповідає така складна синтаксична конструкція:
а) Глибоку повагу відчували люди до землі яка “парує та хліб готує” і повага
ця часто доходила до обожнювання (В. Супруненко);
б) Уява хлібороба витворила божества які на його думку опікувалися
родючістю землі у низках міфів та легенд проповідувалися моральні норми
ставлення до неї землю не можна було паплюжити ні дією ні словом (З
підр.);
в) Біля Дніпра на камені гарячім заснув і сон мені приснивсь горю край
шляху полум’ям вербовим (В. Самійленко).
до ть!