Что не "переваривали" дед и Петька?(рассказ "Критики")​

"человек везде одинаков, везде идет борьба между бедными и богатыми, везде. и она неизбежна. так лучше уж самому давить, чем позволять, чтобы другие тебя давили".

у дороги белая береза,

разлослась свободно и легко,

и стоит, как гордая дивчина,

качает ветер серёжки высоко,

головой весвистой солнышко встречает.

ту березу весною мама посадила,

в честь отца, что взяли на войну.

он погиб, и белая берёза

словно вечный памятник ему.

город севастополь. произведение "севастопольские рассказы"  город брест. произведение "брестская крепость"

            кожного дня, тільки-но прокинувшись, я чую веселе: "доброго ранку! " і бачу найлагіднішу в світі посмішку- мамину. з цих слів і починається кожний мій день.                                                                                                           мама- це найперша людина, яка вчить мене бути доброю, чуйною та справедливою.тільки вона може так лагідно мене посварити, вказати на мої помилки та провинності і так ніжно пригорнути та поговорити зі мною, як із дорослою людиною.                                                                                                         мама багато розповідає мені про різні життєві ситуації і завжди наголошує, що на погані вчинки не можна відповідати тим же.і завжди потрібно ставитись до людей так, як хотілось би, щоб люди ставились до тебе.                                                                                   я дуже хочу бути схожою на свою маму!