Эссе «Чем мы сегодня напоминаем глуповцев»

1852-1854 москвитянинский период (период увлечения славянофильством и сотрудничества с журналом "москвитянин"

одного разу, в останній день семестра, ми з друзями пішли на замок. на горі, під замком є закинута тур. база, і дві багатоетажні будівлі. ми там гралися, сміялися, жартували, раділи останньому дню в семестрі. і ось ми вирішили піти в одну з багатоетажок. ми знаємо що там нікого нема, і вона давно покинута. коли ми підходили то побачили світло в одній із кімнат другої будівлі, вона була дальше від першої. ми зупинилися. стоїмо. і ось відкриваються двері того будинку, виходить дід. ми не знаємо хто то був, можливо охоронець, можливо зовсім випадкова людина, але ми налякалися, і що духу тікали звідти.

p.s. якщо написати що то було темного, морозкого вечора. лампочка блимала, і по стінам ходили тіні. буде страшніше

героям мешает быть счастливыми то, что евгений не любит татьяну. у неё нет опыта в любви, а у него, наоборот, избыток опыта в светской жизни.

с моей точки зрение главным героем романа является понтий пилат,так как лишь он один понял и отомстил за иешуа, он единственый кто его слушал и может быть верил ему. второе повествование автор ведет о нем, так как после казни иешуа, кроме как о понтии пилате (именно в этой части романа)не о ком больше,так подробно, булгаков не говорит, в конце концов пилат обретает покой , идя по дороге в небеса со своей собакой и иешуа ..