Кали и дзе нарадзiлася Рагнеда , як складавауся яе жыццёвы лёс?

вывод: на воре и шапка горит.   - кто схватился за голову,тем и выдал себя,что вор. к кому собака подойдет (в рассказе), тот сам себя и выдает.

одного разу, в останній день семестра, ми з друзями пішли на замок. на горі, під замком є закинута тур. база, і дві багатоетажні будівлі. ми там гралися, сміялися, жартували, раділи останньому дню в семестрі. і ось ми вирішили піти в одну з багатоетажок. ми знаємо що там нікого нема, і вона давно покинута. коли ми підходили то побачили світло в одній із кімнат другої будівлі, вона була дальше від першої. ми зупинилися. стоїмо. і ось відкриваються двері того будинку, виходить дід. ми не знаємо хто то був, можливо охоронець, можливо зовсім випадкова людина, але ми налякалися, і що духу тікали звідти.

p.s. якщо написати що то було темного, морозкого вечора. лампочка блимала, і по стінам ходили тіні. буде страшніше

цитаты татьяны:

я к вам пишу – чего же боле? что я могу еще сказать? теперь, я знаю, в вашей волеменя презреньем наказать.но вы, к моей несчастной долехоть каплю жалости храня,вы не оставите меня.сначала я молчать хотела; поверьте: моего стыдавы не узнали б никогда,когда б надежду я имелахоть редко, хоть в неделю разв деревне нашей видеть вас,чтоб только слышать ваши речи,вам слово молвить, и потомвсе думать, думать об одноми день и ночь до новой встречи.но, говорят, вы нелюдим; в глуши, в деревне всё вам скучно,а ничем мы не блестим,хоть вам и рады простодушно.

я вважаю, що не можливо виправдати коханням зраду. можна віддати своє життя, але чи можна щоб інші розраховувалися за те, що ти бажаєш володіти жінкою? коли б він вивів її з облоги, можливо, навіть її близьких, але ж не віддати на погибель брата, батька та стільки співвітчизників!  

  не думаю, що можливо залишитися людиною і спати спокійно в обіймах жінки, за яку так розрахувалися. все одне прокляне життя, коли трохи розійдеться марево пристрасті. тому вчинок тараса, мені здається , меньш жахливим. це як дати спокій людині приреченній на страшні страждання.

  любов ніколи не виправдає жертовності інших через твоє бажання. любов сама загине поряд, чим залишиться жити на довгі роки. любов - це настільки велике почуття, що поряд з   нікчемністю та зрадою не може існувати.