Уявний діалог з Анною з твору кольорові миші Л. Костенко​

я тоже недавно читала дубровского,и как я поняла спицин побоялся разбойников каторые грибили богатых,а он был не бедный,а дефорж это сам дубровский каторый занимается с сашей

чого людині треба навчитися у природи? досить цікаве у роки технологічного процесу людство стало нехтувати її добродою. воно винищує флору та фауну, використовує її ресурси до неможливості їх відновлення. а насправді треба небагато. треба лише припинити цю гонитву за наживою, припинити наповнювати свої гаманці.

природа неодноразово показувала свою могутність перед людством. ми не в змозі протистояти стихії. повені, землетруси, вулканічні виверження, цунамі, тайфуни. чи не є це "актом правосуддя"? чи не є це своєрідним сигналом до людства: "зупини цей шлях знищення! " варто пам*ятати, що природа може існувати без людини, та людина без природи - ні.

і коли ми врешті-решт подорослішаємо? коли ми припинемо оцей деструкнивний шлях розвитку? адже після нас прийдуть інші - наші нащадки, онуки, правнуки, сини та дочки? чи досить буде у вас сміливості подивитись їм у вічі та промовити такі слова: "пробачте нас за ваше майбтнє"

мне  в   поэзии 20го века нравятся многие, например маяковский, ахматова, цветаева, вышеназванный высоцкий.. они все разные конечно, но творчество каждого из них люблю по-своему!

он  мечтал    о  соединении людей в общую семью, т.к главным считал любовное отношение людей друг к другу.