Письмо (от меня) глечыку (жураулины крык)

війна поклала свій слід на кожній людині. війна ні над ким не зжалілася.

на теперішній час ще є декілька дітей-війни. але через декілька років не залишиться для наших нащадків згадки про ті сумні часи. де загибли багато людей. де люди довіряли своє життя невідомим людям. 

у цих двох творах головні герої виживають, але їхні сім"ї загинули. вони живуть і надалі, але з великим горем на серці. яке дуже важко забути. адже там загинули їхні сім"ї. в одному творі його сім"я загинула через авіостанцію. тому що їхній будинок був близько біля автостанції. в другому творі після війни він зайшов у рідну школу, яку не впізнав. але коли він зайшов у клас, то він побачив надпис на дожці: "подорожній, коли ти прийдеш у ". це написав він на уроці. він не закінчений. тому що там не , а спарта. це дві різні сім"ї, де загинула вся сім"я крім того хто пішов на війну. це дві різні долі, яких опалила війна!

главную героиню этого произведения звали ассоль.

ничего прекрасней миранет на свете у людей! а в лицеи нашем- сила! с ним становимся мудрей!

завтра напишу больше

"передний - заднему мост". это пословица о том, что один другому опора, тот кто лучше (умнее, сильнее) в пословице - передний, а тот кто хуже , - задний.передний заднему почти во всем. вот как в сказке "пузырь, соломенка и лапоть" друг другу в пути.